Дай определения понятия все что добываетс и изготавляется человеком 20

Всё что добывается и изготовляется человеком это его труд и цель

В начале правления Карла, люди в его империи не были образованными, исключением были богатые люди и их дети. Видя эту проблему, Карл хотел расширить доступность образования. Этот период времени, в течение которого Карл Великий проводил различные реформы, называется каролингским Ренессансом. Он нанял нескольких доверенных чиновников для выполнения поручений, направленных на просвещение народа. Среди них были Алкуин Йоркский, Эйнхард и многие другие. Вот основные заслуги Карла в реформах образования:

Карл приказал священникам создать школы, основанные на учении Церкви, для сыновей вольноотпущенников и рабов.Он всеми силами развитию свободных искусств.Частью его реформ было создание школ при каждом монастыре и аббатстве.Так же он приказал монахам и ученым копировать литературные произведения. Благодаря этому, литература в империи стала более доступной. Большинство классических латинских произведений, найденных сегодня, были скопированы Каролингскими учеными.Карл Великий занялся не только образованием детей. Его духовенство и большинство чиновников также были неграмотны, поэтому он позаботился обучить и их.  Он сделал все, что было в его силах, чтобы сделать государственное образование доступным для всех детей на территории империи.

Объяснение:

Яросла́в Влади́мирович (в поздней историографической традиции Яросла́в Му́дрый; ок. 978[1] — 20 февраля[2][3] 1054, Вышгород) — князь ростовский (987—1010), князь новгородский (1010—1034), великий князь киевский (1016—1018, 1019—1054).Яросла́в Володи́мирович[3] (983 / 987 — 17/20 лютого 1054) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1034). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди[4]. 988 року, за наказом батька, став намісником у Ростові. Був одружений з Інгігердою, шведською принцесою[5]. Після смерті старшого брата Вишеслава переведений до Новгорода[4]. 1014 року намагався унезалежнитися від Києва, відмовився виплачувати батькові данину (Володимир готував похід на Новгород, але 15 липня 1015 року помер). Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами, в якій загинули Борис, Гліб і Святослав. 1019 року переміг київського князя Святополка на Альті. 1026 року уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру; отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям. Після смерті Мстислава (1036) став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. 1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів[4]. На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость[4]. Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців[4]. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054)[4]. Започаткував укладання першого літописного зводу 1037—1039 років та першого писаного зводу законів — «Руської правди». Мав велику родину, уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями. За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Яросла́в Му́дрий. Помер у Вишгороді[1], похований у Софійському соборі. У православній церкві прославлений як благовірний (тобто православний святий з монархів)[6]. Хрещене ім'я — Георгій (Юрій); також — Ярослав-Юрій Володимирович. У західній традиції — Яросла́в І.