«Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ»
Объяснение:
Ми визнаємо, що наш нарід... перебуває у становищі зрабованої нації.
...Державна самостійність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин...
Коли в української держави відібрано бути державою, то поодинокі члени колишньої республіки позбулися усіх елементарних політичних прав людини. Колишній український республіканець має менше прав, ніж нинішній найостанніший московський наймит. Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої української республіки, наче в завойованій свіжо країні, висмоктує остатні сили, висмикує ліпших борців, здирає останній гріш з бідного народу.
Українська інтелігенція стає до боротьби за свій нарід, до боротьби кривавої і безпощадної. Вона вірить у сили свої і національні, і вона виповнить свій обов’язок. Вона виписує на своєму прапорі ці слова: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Вона віддає себе на служения сьому великому ідеалові і доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти українська інтелігенція не покладе оружія, доти усі покоління Українців йтимуть на війну.
...Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «я». ...Нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Нині ми всі солідарні, бо зрозуміли, через що були в нас і Берестечки, і Полтава.
...Але як партія бойова, партія, що виросла на ґрунті історії і єсть партією практичної діяльності, ми зобов’язані вказати ту найближчу мету, яку ми маємо на оці. Ся мета - повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 року з розширення її впливу на цілу територію українського народу в Росії. Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належить ся по праву, але віднято в нас теж силою. Наша нація довго нездужала, але нині вже стає до боротьби. Вона добуде собі повну свободу і перший ступінь до неї: Переяславська конституція.
Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо й те, що се вже остатня боротьба, що потім уже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи!
Объяснение:
В последней трети XIX в. в ведущих странах Европы и Северной Америки начинается процесс монополизации производства.
Монополии – возникли с начала 1870–1880-х гг. в Европе и Северной Америке на базе концентрации и централизации производства и капитала в промышленной и банковских сферах.
К концу XIX – началу XX в. промышленные монополии контролировали значительную часть производства, сбыта товаров и услуг и диктовали потребителю монопольные цены. Монополии банковские извлекали высокие прибыли, господствуя в банковской сфере. С появлением в начале XX в. феномена государственно-монополистического капитализма, объединения промышленников и банковского капитала лоббировались во властных структурах, активно развивалось и государственное предпринимательство.
Образование монополий явилось проявлением в мировом масштабе новой формы организации промышленности – акционирования. Оно было невозможным без массового учредительства банков, акционерных обществ, страховых компаний и выпуска ценных бумаг. Образование в России, как и в других крупных странах, акционерных компаний в виде фирм и корпораций явилось начальным этапом в монополизации производства и капитала.
http://biofile.ru/his/29668.html
Бурный рост монополий начался с развитием крупного машинного производства в конце XIX в. Когда в отрасли оставалось небольшое количество крупных производителей, между ними могла разыгрываться сильная конкуренция, которая оказывалась невыгодна. Чтобы избежать этой конкуренции предприниматели организовывали различные "общества", которые по сути являлись монополистическими объединениями.
Развитие монополий в 19 веке
Самыми простыми формами были ринг (от англ. ring - "круг") или корнер (от англ. corner -"угол") - временные договора о единой политике в продажах. Долго соглашение называлось синдикатом (от гр. syndikos - "действующий сообща"). Иногда эти синдикаты принимали форму пулов (от англ pool - "котел") - в этом случае у фирм была общая касса, которая объединяла прибыль, делившуюся впоследствии между фирмами.
Синдикат углепромышленников в Донбассе 19 век
Синдикат углепромышленников в Донбассе 19 век
Трест (от англ. trust) представлял собой наиболее полное объединение фирм, когда возникало общее управление производством (весь трест являлся одной фирмой).
Трест Моргана в США 19 ве
American Sugar Refining Company - мировой монополист по производству сахара (XIX в)
Во второй половине XIX в. монополистические объединения начали появляться в очень многих отраслях (например, в производстве сахара, табака, нефтепродуктов, в металлургии, на транспорте). Во многих отраслях объелдинение контролировали практически весь объем производства. Например, в самом конце XIX в. American Sugar Refining Company контролировала 90% всего производства сахара.
Ценная бумага American Sugar Refining Company
Ценная бумага American Sugar Refining Company
Western Union - мировой монополист почтовых услуг (XIX в.)
Иногда эти монополии были естественными (существование двух фирм в отрасли было не выгодно), и в этом случае монополистом становилась первая фирма, начавшая производство блага. Например, в 1866 г. первая американская телеграфная компания Western Union надолго осталась единственной фирмой в своей отрасли
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Отношения между служителями церкви а также феодалами в период средневековья строился на основе
например крупный феодал даст денег церкви и церкви кричали что тот человек хороший а люди верят тем самым люди восхволяют этого феодала у них были делловые отношени