Фридрих шиллер коварство и любовь кратко пересскажите

Глубинный смысл данного произведения заключается в том, что любое злодеяние влечёт за собой неминуемое наказание, на основе чего можно сделать вывод, что отсутствие злых деяний предотвратит любое наказание. Однако, что вообще есть «злодеяние»? Ведь системаоценивания у каждого своя... Что неприемлемо для одного, может оказаться нормой для другого. Соответственно, наказание несправедливо.

1.  г) Болгария

2. а) Версальский мирный догор.

3. в) адмирал А.В.Колчак.

4. а) Г.Е.Львов.

5. г) передачи промышленности в частные руки.

6. б) кадетом.

7. г) Турция

8. б) Брестский мир.

9. г) А.Ф.Керенский.

10. а) отречение Николая II от престола.

11. б) политику "военного коммунизма".

12. в) меньшевиком.

1. К причинам начала Гражданской войны можно отнести: противоречия в обществе из - за смены власти, разгон большевиками Учредительного собрания, подписание Брестского мира с Германией, иностранная интервенция в России и др.

Гражданская война делится на 3 этапа:

Первый этап (октября 1917 - ноябрь 1918 ). На этом этапе происходит формирование и становление вооружённых сил противоборствующих сторон, образование основных фронтов борьбы между ними.

Второй этап (ноябрь 1918 года - конец марта — начало апреля 1920 года) - происходят главные сражения между РККА и Белыми армиями и наступил коренной перелом в Гражданской войне.

Третий этап (март 1920 - октябрь 1922) - основная борьба происходила на окраинах страны и уже не представляла непосредственной угрозы власти большевиков.

Большевики победили в этой войны в следствие того, что они создали пятимиллионную регулярную армию при широком участии старых военных специалистов, а также их система «военного коммунизма» фактически превратила страну в единый военный лагерь.

Главным итогом Гражданской войны стало утверждение советской власти.

Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організації форми найперше в містах східної частини Імперії — в Малій Азії, Сирії, Єгипті а звідти — поширилося на Захід. Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос. Наприкінці І ст. н. е. християнські общини існували вже у всіх великих містах античного світу — Єрусалимі, Антіохії, Ефесі, Коринфі, Римі, Путеолах. За римськими законами, «секта християн» належала до нелегальних союзів, тому збори християн проходили лише в таємних місцях. Центральна ідея християнства ння через віру в Ісуса Христа. Християнське вчення швидко поширилось по території Римської імперії. Такий успіх, можна пояснити тим, що воно змогло об'єднати всі основні релігійні ідеї епохи. З 2 пол. ІІ ст. серед християн переважають середні верстви населення. Притік багатих в общини відтісняв бідних. З часом змінюється організація общин. З'являються постійні посадові особи — диякони і т. д. У ІІІ ст. в ряди християн вступають великі власники. Християнство аристократизується. Християнство, як і всі тогочасні релігії, глибоко синкретично. В ньому сплелись елементи трьох країн : Юдеї, Еллади і Риму.