Используя дополнительные материалы, сравните личности и государственные дела петра ii и петра iii. представьте итог в виде диалога между этими двумя внуками петра i

Петр 2 был российским императором, который сменил Екатерину 1. Он был внуком Петра 1 и последним в мужской линии Романовых.

Он стал императором в 11 лет, и умер в 14 из-за болезни.

Поэтому характеризовать его государственные дела очень сложно, ведь он интереса к государственным делам не проявлял и самостотельно не управлял.

При Петре 2 де-факто у власти находился Верховный тайный совет, Меньшиков и позже Долгоруковых.

При Меньшикове были составлены следующие манифесты: - крепостным отпускались недоимки и выпущены на свободу, - отмена поворотного налога.

Протекционистская пошлина Петра 1 была снижена до 5%, Трубецкой, Длгорукий, Бурхард Миних стали генерал-фельдмаршалами. Плюс, в Лифляндии начал работу сейм, Малороссийская коллегия прекратила свое существование, на Украине было восстановлено гетманство.  

Петр 2 не занимался политикой, он занимался только развлечениями.

Петр 3 был российским императором в 1762 году, он был первым из династии Гольштейн-Готторп-Романовской.  

Он правил всего лишь полгода, после чего Екатерина 2 его свергнула.  

Он был противоречивой личностью и правителем. В целом, он продолжал политику Петра 1.

Петр 2 подражал Фридриху 2, поэтому короновался посмертно. У него не было четкой программы.  

Те, кто был с ним не согласен, считал его невежественным, слабоумным, не любящим Россию, а те, кто был согласен, считали его неутомимыми, добрыми, доверчивыми.

В рамках своего правления Петр 3 сделал: упразднил Тайную канцелярию, начал секуляризацию, создал Государственного банка, выпуск ассигнации, выпустил указ о свободе внешней торговли, разрешил учреждать фабрики в Сибири, прекратил преследование старообрядцев, усилил крепостное право (помещики могли переселять крестьян в другой уезд, 13 тысяч крепостных стали государственными.  

Петр 2:

- я был внуком Петра 1, но так случилось, что я был очень молод и не интересовался политикой, поэтому правили совершенно другие люди.

Петр 3:

- я не был русским, был иностранцем, но правил не хуже русских, хотя и противоречиво.

Объяснение:

За результатами опитувань серед французів, Генріх IV є найпопулярнішим королем, помітно випередивши всіх інших своїх колег, притому, що і до, і після нього були видатні особистості на троні Франції. Завдяки своїй харизмі та державним реформам, які, безсумнівно, пішли на користь країні, він на міцність закріпився в народній пам'яті на першому місці. Але цікавий він не стільки своєю популярністю серед французів, скільки своїми вчинками і політикою, завдяки яким і став власне так популярний.

Актуальність обраної теми пояснюється тим, що в історії завжди приділялося багато уваги ролі особистості в історії та історичному процесі. Намагаючись зменшити або перебільшити значущість особи в історії, дослідники складали повний історичний портрет, компонуючи як аналіз біографії, так і державних реформ, отримуючи в результаті комплексний історичний портрет діяча. Тим більше інтерес до особистості Генріха IV підігрівається тим, що крім істотних змін в економічному житті Франції, він зміг домогтися поліпшення соціальної обстановки в країні, фактично припинивши релігійні війни і почавши об'єднання країни під сильним абсолютним монархом.

надіюсь що це те що ви шукали))

Відповідь:

На початку ХХ ст. партії підросійської України здебільшого проголошували ідеї перетворення Росії на федеративну державу, у складі якої на правах автономії мала б бути Україна. Така спрямованість партій зумовлена рядом чинників:

1. Більша частина українців вбачала небезпеку для українського на роду не в Росії, а в тогочасному устрою влади, проти якого вони й намагалися боротися

2. На початку 20-го століття ще не були настільки поширеними радикальні ідеї, адже всі вважали, що з Росією можна домовитися.

3. Українці вважали росіян братами, що мають разом протистояти несправедливій владі