Сравните революции 1905-1907 гг. и 1917 г, их основные цели и итоги. в чем были их сходства и различия?

Обе явились результатами войн, и, как следствие, стремительного обнищания основной массы сельского населения (в основном, потому что мобилизовали лошадей) . Работать на земле стало нечем, урожай резко упал.Кроме того, страшные поражения в войнах (русско-японской и Первой мировой) , разруха, стремительное обогащение верхушки буржуазии на гос. заказах.
Различия - в отлчие от Первой Русской революции 1905...1907гг, у царизма к началу 1917 года не осталось главного ресурса - карательных войск. Карательными войсками в России всегда была гвардия и казаки (пример - военные действия в Москве в 1905 г. , когда восстание было утоплено в крови гвардейским Семёновским полком и казаками.) .
Гвардия погибла ещё в 1914г в Восточной Пруссии.
А бое казачьи части в 1917г. были задействованы на фронте. Поэтому революция не была, как в 1905...1907 гг, потоплена в крови рабочих и крестьян.
Кроме того, к 1917г. ни у кого не осталось иллюзий относительно того, что царизм окончательно разложился, сгнил и не более существовать.

в 1930-е гг. полоса политической нестабильности не прекратилась. в 1931 г. на выборах в испании победи левые партии. король в испании, видя в общественных настроениях угрозу своей семье, вынужден был отречься от престола. в этому году была объявлена вторая республика в испании. за влияние в испании боролись режимы нацистской германии, а также активную пропаганду в испании вел советский коминтерн. в феврале 1936 г. на выборах в испании победил народный форнт, frente popular. народный фронт был коалицией марксистов, республиканцев, националистов, рабочего движения, профсоюзов и конституционных демократов.

13 июля был убит глава национального блока, объединявшего монархистов и консерваторов, кальво сотело. 17 июля 1936 восстали испанские гарнизоны в африке.

Данило I Романович (1201—1264) — князь Галицько-Волинський і Великий князь Київський (1240), король Русі (1253). Син князя Романа II Мстиславича з династії Рюриковичів. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком. З перемінним успіхом чинив впертий опір монгольскій експансії, одночасно нейтралізуючи мілітарні спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.

Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму.

Час його князювання був добою найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, за його правління вона зробилася найбільшою державою в Європі, стала праобразом першої української національної держави.

1223 — разом з іншими руськими князями брав участь у битві на р. Калка проти монголів. Був поранений у груди й відступив з поля битви.

Вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського і київського князів не допустити зміцнення влади Данила і його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.

Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму.