Как княгиня ольга отомстила за смерть мужа (5 причин

После убийства Игоря древляне прислали 20 «лучших мужей» к Ольге, решив посватать её к своему князю Малу. Послы приплыли в Киев на лодке по Днепру и пристали под Боричевым (напротив современной Андреевской церкви). Ольга притворно согласилась на предложение древлян, и, якобы для того, чтобы оказать честь послам, приказала своим подданным торжественно нести тех на лодках до её дворца. Тем временем во дворе уже была вырыта яма, в которую, по приказу Ольги, и были сброшены послы. Потом Ольга вышла из дворца и, наклонившись над ямой, спросила: «Хороша ли вам честь?». На что древляне ответили: «Горше нам Игоревой смерти». После этого княгиня приказала закопать их заживо.

Вторая месть

Править

Вторая месть Ольги

После этого Ольга попросила древлян снова прислать ей своих лучших мужей. Древляне откликнулись на её отправив в Киев наиболее знатных своих людей — княжеского рода, купцов, бояр. Когда новые послы прибыли к Ольге, она велела сотворить «мовь», то есть истопить для них баню и сказала послам «измывшеся придите ко мне». Затем, дождавшись, пока послы зайдут внутрь, Ольга заперла в «истобъке» древлянских послов, после чего баню подожгли, и древляне сгорели заживо.

Третья месть

Править

Киевское войско было готово к походу на Древлянскую землю. Перед выступлением Ольга обратилась к древлянам со словами: «Се уже иду я к вам, и устройте мне меды многие, иде же убиста мужа моего, и створю я над ним тризну». После этого она отправилась в путь с небольшой дружиной. Вблизи города Искоростеня, на могиле мужа, она повелела насыпать огромный курган и совершать тризну. Древляне пили, а Ольгины отроки прислуживали им. Древляне спросили Ольгу: «Где наши сваты, которых мы послали к тебе?». Она ответила, что они идут сюда вместе с киевской дружиной. В языческие времена на поминальном пиру не только пили, но и устраивали соревнования и военные игрища; Ольга решила использовать этот для очередной мести. Когда древляне напились, княгиня сначала велела своим отрокам пить за них, а затем приказала убить их.

Четвёртая месть

Править

Четвёртая месть Ольги

В 946 году Ольга вышла с войском в поход на древлян. Против киевлян выступило большое древлянское войско. Армия Ольги осадила главный город древлян — Искоростень, жители которого убили Игоря. Однако горожане стойко оборонялись, понимая, что не будет им пощады. Осада длилась целый год, но Ольге так и не удалось взять город. Тогда Ольга отправила послов к древлянам с такими словами: «До чего вы хотите досидеться? Или вы хотите все с голода умереть, не согласившись на дань. Ваши города уже взяты, и люди давно возделывают свои нивы». На что горожане ответили: «Рады бы мы отделаться данью, только ты за мужа погибшего жаждешь отомстить». Ольга сказала так: «Я уже отомстила за мужа своего, когда пришли вы к Киеву, и во второй, и в третий раз тогда, когда совершали тризну мужу моему. Поэтому я не буду мстить далее, лишь хочу взять с вас понемногу дани и, помирившись с вами, пойду обратно». Спросили древляне: «Что же ты желаешь взять у нас

Объяснение:

Панування Риму на світовій політичній арені в першу чергу заслуга його правителів і сильною професійної армії. Завдяки постійним війнам, який вів Рим протягом всієї своєї історії, римською армією була розроблена не тільки сильна і мудра стратегія, але і правильна її організація.

Сильна стратегія римської армії

Після захоплення Римської імперії Італії, римські війська були значно реформовані і вдосконалені. У 1 столітті армія складалася з 25 легіонів, до складу кожного з них входило, щонайменше, чотири тисячі піхотинців і більше трьохсот чоловік кінного війська.

Ще одним надбанням римської армії було те, що на чолі кожного легіону стояли професійні полководці, які мали великий досвід в керівництві військами. Велика увага приділялася також обмундируванню воїнів.

Тіло захищали спеціальні металеві пластини, на голову надівали спеціальні шоломи з міцної шкіри і заліза. Армійським керівництвом на території сучасної Європи будувалися спеціальні військові табори.

Гай Юлій Цезар і його приймач Октівіан серпня всіляко сприяли розвитку армії, тому що основою їхньої зовнішньої політики було саме бажання розширити межі Римської Імперії.

Дивним є той факт, що ці правителі завжди говорили про те, що насправді Рим ні на кого не нападає, а навпаки – захищається від агресорів. Хоча видимих претендентів на владу в Римській Імперії у той час не було.

Объяснение:

-більшість мешканців міст були ремісниками різних спеціальностей, які об'єднувались у корпорації на зразок західноєвропейських цехів.

- вікна у храмах робилися на західноєвропейський зразок, прикрашалися вітражами.

-на західноєвропейський зразок будують замки - на високій горі, з кам'яними мурами, ровом, зі сторожовою вежею донжоном.

-серед феодальної верхівки було поширеним виховання дітей близько до традицій західноєвропейського лицарства, що пояснюється тісними зв’язками Галицько-Волинської Русі з західними державами.