Цілком очевидно, що усі претенденти знаходилися між собою у відкритій конкурентній боротьбі – кожен з них хотів би бути обраним чи призначеним на якомога вищий та значимий щабель виконавчої ієрархії.
Віче у цій ситуації виступало у ролі загальновизнаного арбітра, наділеного абсолютною легітимністю, прихильність та довіра до якого були запорукою успіху у змаганні за посаду поміж претендентами, змушеними переконувати учасників вічевих зборів у своїх чеснотах та намірі віддано служити громаді у справі досягнення колективного блага.
Така роль віча була основою абсолютної легітимності його рішень, що змушувало претендентів, які програли конкурентну боротьбу, змиритися з ними та беззастережно виконувати волю вічевих зборів.
У свою чергу, переможці, яких було обрано чи призначено на високі посади виконавчої ієрархії, були змушені сумлінно виконувати свої обов’язки для досягнення колективного блага, пам’ятаючи про можливість миттєвого відсторонення та невідворотного покарання внаслідок втрати довіри чи невдачі в результаті некомпетентності.
З точки зору сучасного дослідника, є цілком очевидними негативні моменти, які мали місце під час проведення вічевих зборів і полягали у більш чи менш успішних спробах маніпулювання ними зі сторони краще обізнаних і/або об’єднаних у групи учасників.
Проте вони практично повністю стерлися з колективної пам’яті в процесі ідеалізації та формування міфічного ореолу вічевої демократії внаслідок її відповідності праобразам свободи, рівноправності та справедливості на рівні архетипів колективного безсвідомого.
Це обумовило міцне закріплення в ментальності українців описаної вище поведінкової схеми, що була сформована відповідними соціальними відносинами і якнайкраще забезпечувала соціальний успіх активних громадян з лідерськими амбіціями за умови легалізації їх лідерства владними суб’єктами з абсолютною легітимністю.
Модифікована таким чином ментальність, незважаючи на зміну соціальних відносин після занепаду вічевих форм самоуправління, змушувала українські еліти продовжувати відтворення закріплених поведінкових схем вічевого періоду, що виявилися неадаптованими до соціальних відносин за умов домінування ієрархічних структур.
Це отримало влучну назву: "Два українці – три гетьмани".
Объяснение:
Массовое освоение целинных и залежных земель, осуществленное в 50-х годах под руководством Коммунистической партии, навсегда вошло в героическую летопись советского общества. Оно явилось прямым продолжением социально-экономического прогресса, начатого Великим Октябрем, и позволило поставить на службу советскому народу огромные земельные богатства страны. Историческое значение и прогрессивные последствия освоения целинных и залежных земель трудно переоценить.
Общеизвестно, что подлинное значение исторических событий и крупных социально-экономических сдвигов в полной мере проявляется не сразу, а позднее, когда представляется возможность объективно проанализировать достигнутые результаты и оценить их воздействие на развитие общественной жизни в целом. Эта полностью относится и ко всем аспектам освоения целинных и залежных земель.
В понимании исторического и воспитательного значения целинной эпопеи большую роль играют, безусловно, воспоминания ее участников. В книге Л. И. Брежнева «Целина» рассказывается о ветеране целины В. Ф. Макарине, в те годы работавшем первым секретарем Атбасарского райкома Компартии Казахстана. В своих воспоминаниях о героических днях покорения целины В. Ф. Макарин писал: «Моя судьба сложилась так, что мне ехать на целину не было нужды, целина была вокруг, я на ней родился. Отец с матерью еще в начале века прибыли в эти края из Пензенской губернии на правах столыпинских переселенцев и долгие годы, что было сил, осваивали эту землю с единственной лошаденки. И я с малолетства занимался тем же самым, батрачил у кулаков, поднимал свою целину на быках.
Если бы не Октябрьская революция, на освоение казахских степей ушло бы не одно столетие. А они были освоены в два-три года. Для человека, который в этих степях родился и вырос, это событие в самом буквальном смысле не с чем сравнить. Переворот всех сложившихся представлений о жизни. Преображение мира, подъем всех сил ума и души, о которых в иное спокойное время, быть может, и никогда бы не догадался…
Объяснение:
это?
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Наследие монгольской империи: положительные последствия и отрицательные последствия(заранее )
Отрицательные: распад могущественной империи, малоразвитость.