Какие события получили название революция кратко!

Так называют передачу реальной власти  императору, который начал «просвещённое правление» (собственно, мэйдзи), то есть комплекс реформ.

1) Отставание Японии в научно-технической сфере в результате веков самоизоляции.

2) Общая идея революции Мэдзи: модернизировать страну, не потеряв национальную самобытность.

3) Аграрная реформа.

4) Административная реформа.

5) Военная реформа.

6) Судебная реформа.

7) Отмена деления населения на сословия.

8) Реформы в области государственного управления.

В книге «Эпоха завоеваний: Греческий мир от Александра до Адриана», которая вышла в издательстве «Альпина нон-фикшн», исследователь античности Ангелос Ханиотис рассказывает, как греческий мир существовал во времена ранней Римской империи. «Сноб» публикует одну из глав.

Македонии Филипп V последние годы своего правления (до 179 г. до н. э.) посвятил защите урезанных границ своего царства и укреплению армии. Его сын и наследник Персей продолжил эту политику, избегая провокаций и блюдя свободу эллинских городов. Однако все же он вел себя как самостоятельный правитель. Его царство уменьшилось в размере, но он оставался главой династии, которая столетиями играла активную роль в греческой политике

НАДЕЮСЬ НЕ УДАЛЯЙ ОТВЕТ

Соціальна структура українського суспільства мала становий характер. Основними станами в тогочасній Україні були шляхта, духівництво, міщани й селяни. За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані .

Вершину панівного стану — шляхти — посідали удільні князі Рюриковичі і Гедиміновичі. Вони становили замкнену групу, до якої не можна було увійти завдяки заможності чи найвищим державним посадам. Князівські роди поділялися на «княжат головних», до яких належали Острозькі, Заславські, Сангушки,Чарторийські, Корецькі, Гольшанські, Дубровицькі, і «княжат повітовників». Перші не підлягали дії місцевої адміністрації, мали право входити до великокнязівської ради й вирушати у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами. їм належали спадкові землеволодіння, де вони мали право й на своїх підданих, установлювати подат­ки й повинності, надавати підлеглим землю за умови несення служби. Другі таких прав привілеїв не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, під­порядкованого місцевій адміністрації.