Расскажите о воздействии христианства на духовную жизнь общества

Человек в Христианском МИРЕ обладал даром свободы. 
С принятие в 988-989 гг. ХРИСТИАНСТВА --на Руси было вполне естественным 
и закономерным процессом. 

Вместе с христианской ВЕРОЙ - из Византии и Болгарии на Русь пришли ИСКУССТВО каменной архитектуры и иконописи, применялась резьба по камню и дереву. ДревнеРУССКОМУ государству требовалось много грамотных людей - для службы у князя, управления государством, связи с чужими землями, торговли. 
Судя по летописям, князья того времени не только были знакомы с иностранными языками, любили собирать и читать книги, но и проявляли заботу 
о создании школ. ХРИСТИАНСТВО -- не только стимулировало становление древнерусской письменности и литературы. Выдающиеся деятели православия внесли огромный вклад в обогащение культуры этноса, расширение сфер художественного творчества. 

С ПРАВОСЛАВИЕМ - на Русь пришло искусство красноречия. 
Древнерусские ораторы-проповедники в своих речах утверждали духовно-нравственные ценности веры, объединяли людей, учили сильных мира сего. 
Церковное проповедничество -- устное и письменное -- было школой приобщения народа к высоким ценностям культуры формированию национального самосознания. 

В Русской церкви в Богослужении и МОЛИТВОсловии используется церковно славянский текст Библии, установленный и неизменный с 1751г.

СОЦИАЛЬНЫЙ СТРОЙ

Европа Османская империя Граждане разделены на сословия 2. Сословные права передавались по наследству 3. Господствующее положение феодалов 4. Преобладает городское население СОЦИАЛЬНЫЙ СТРОЙ Граждане разделены на сословия Сословные права не передавались по наследству Господствующее положение феодалов Преобладает сельское население

СУЛТАН ВЕЛИКИЙ ВЕЗИР везиры везиры э миры и паши Мусульманское духовенство Турецкое правительство «Баб-и-али» Местное самоуправление ГОСУДАРСТВЕННОЕ УСТРОЙСТВО

Османская империя делилась на области и вассальные земли. Ими управляли наместники – эмиры и паши . Принцип « сам себе падишах » – каждый эмир имел собственное войско и двор, и мог даже чеканить собственные монеты. ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ УСТРОЙСТВО

Султан Селим I Грозный (1512 – 1520) Султан Сулейман I Великолепный (1520 – 1566) ТЕРРИТОРИАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ

ТЕРРИТОРИАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ

Янычары (пехотные войска) Сипахи (рыцарская конница) РЕГУЛЯРНАЯ АРМИЯ

ТЕРРИТОРИАЛЬНЫЙ РОСТ Османская империя расширяла границы путем ведения Ее владения простирались в трех частях света Наибольший вклад в расширение территории Османской империи внесли султаны и его сын Залогом успеха в захватнических войнах стало наличие ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ВОЙН ЕВРОПЕ, АЗИИ, АФРИКЕ султан СЕЛИМ I ГРОЗНЫЙ и его сын СУЛЕЙМАН I ВЕЛИКОЛЕПНЫЙ РЕГУЛЯРНОЙ АРМИИ

КУЛЬТУРА Селимие Шах-заде Сулеймание

Начало упадка: уход янычар из войск неуспешные войны поражение на море УПАДОК ОСМАНСКОЙ ИМПЕРИИ

Объяснение:

Запорізька січ, що стояла на острові Хортиця, була описана Н.В. Гоголем у його знаменитому творі "Тарас Бульба". Насправді на Хортиці насправді в ті часи січі не було, але Гоголь описав її так майстерно, що письменнику неможливо було не повірити. До речі, тепер Січ там стоїть – це музей просто неба.

Козацькі "січі" – унікальні військові поселення. Там жили козаки, завданням яких було обороняти південні кордони Російської імперії від набігів кочівників та брати участь у військових походах. Нерідко й самі козаки ходили "за здобиччю". Вони були серйозною воєнною силою.

Майже все життя козака проходило у численних походах. Січі були радше постійними військовими таборами, ніж поселеннями. Жінки на саму Січ не допускали. Вони жили поза січою, як і численні селяни (козаки їх називали гречкосеями) та ремісники.

У передмісті Запорізької Січі були пекарні, лавки, шинки, кузні та інші необхідні для життя численних козаків заклади.

Запорожці вірили у бога, молилися у церкві, що стояла на території Січі.

Сама Січ поділялася на курені; у кожному був курінний отаман, який керував своїм куренем, але підпорядковувався спільному отаманові.

Отаман вибирався із запорозьких козаків на загальних зборах. Там вирішувалися всі важливі питання.

Закони Січі були дуже жорсткими. Злочини каралися жорстоко: наприклад, убивцю закопували живцем разом із убитим, а за крадіжку прив'язували до ганебного стовпа, а ті, хто проходив повз нього, били злодія палицею. Особливо зневажали козаки трусів та зрадників. Дух товариства і патріотизму дуже сильний у козаках. "Немає уз святіше товариства", - каже Тарас Бульба у Гоголя. Інакше й бути не могло: життя козаків було сповнене небезпек, і в бою кожен готовий був загинути чи пожертвувати життям за інших – як Тарас Бульба.

Объяснение: