Рассказ я типо путешественник в ниневии

Наш рассказ об ниневии будет опираться на магистерскую диссертацию джорджа майсингера, написанную в даласской богословской семинарии. эта' оставляет довольно жуткое впечатление. "вскоре началось возвышение псамметиха, египетского фараона, выступавшего против ассирийского владычества, и ассирии в египте был положен конец. земли, принадлежавшие эламитам, были потеряны еще до смерти ашшурбанипала. в свое время они были не слишком значительным приобретением, но их потеря указала на то, что колесо фортуны стало вращаться против ассирии. наступал ее последний акт на сцене. одна из величайших загадок состоит в том, что ассирия, в 663 г. до р.х. находившаяся на вершинах власти, всего за 51 гол погрузилась в забвение". несмотря на всю прочность стен ниневии, ассирия рушилась на глазах. "летом 614 г. до р.х., - продолжает майсингер, - киаксар выступил против самой ниневии. хотя в этом месте текст поврежден, из него ясно, что завоевателям не удалось взять стены города, и они атаковали более легкую добычу, захватив город тарбис, расположенный в нескольких километрах к северо-западу от ниневии. затем киаксар направился на юг и разграбил город нимруд".

Ось моя думка

Існує думка, що новгородське пристрій становить споконвічне виняток із загального ладу давньоруських держав і те що його особливості можна пояснити тільки запозиченням установ західноєвропейських вільних міських громад, а особливо ганзейских.  Деякі історики вважають, що ще в середині XII ст.  Новгород отримав від перших князів особливі привілеї на самоврядування; але і тоді вже книжкові люди сумнівалися в існуванні таких привілеїв. Самі жителі Новгорода постійно посилалися на грамоти  Ярослава. Але такі привілеї не існує і, напевно, не існували ніколи.  Місцеві причини, що направили тут загальноросійське державний устрій в бік переважання віча, полягали в географічному положенні землі і в зносинах з південнонімецьким міськими громадами. Країна, зайнята новгородцями і кривичами, несприятлива по злиднях грунту для землеробства, вельми сприятлива за багатством торгових шляхів для торгівлі. Торгівля викликає зосередженість населення у великих міських громадах, що і сприяє переважному розвитку вічового початку, т. Е. Переважанню середнього класу. Торгівля ж приводила новгородців в зіткнення з вільними ганзейскими громадами. Чи не запозичуючи від них нічого прямо і безпосередньо, громадяни згаданих земель не могли не зазнати непрямого впливу цих останніх.

Відповідь:

Пояснення:

Олігархічне державне утворення на північному сході Європи з 1136 по 1478 рік із центром у Великому Новгороді, правлячу верхівку якого складало велике боярство. У період найбільшого розквіту крім власне Новгородської землі включала також території від Балтійского моря на заході до Уральських гір на сході й від Білого моря на півночі до верхів'їв Волги та Західної Двіни на півдні

Існує думка, що новгородське пристрій становить споконвічне виняток із загального ладу давньоруських держав і те що його особливості можна пояснити тільки запозиченням установ західноєвропейських вільних міських громад, а особливо ганзейских.  Деякі історики вважають, що ще в середині XII ст.  Новгород отримав від перших князів особливі привілеї на самоврядування; але і тоді вже книжкові люди сумнівалися в існуванні таких привілеїв. Самі жителі Новгорода постійно посилалися на грамоти  Ярослава. Але такі привілеї не існує і, напевно, не існували ніколи.  Місцеві причини, що направили тут загальноросійське державний устрій в бік переважання віча, полягали в географічному положенні землі і в зносинах з південнонімецьким міськими громадами. Країна, зайнята новгородцями і кривичами, несприятлива по злиднях грунту для землеробства, вельми сприятлива за багатством торгових шляхів для торгівлі. Торгівля викликає зосередженість населення у великих міських громадах, що і сприяє переважному розвитку вічового початку, т. Е. Переважанню середнього класу. Торгівля ж приводила новгородців в зіткнення з вільними ганзейскими громадами. Чи не запозичуючи від них нічого прямо і безпосередньо, громадяни згаданих земель не могли не зазнати непрямого впливу цих останніх.