А1. кто из царей был первым избран на престол земским собором? борис годунов василий шуйский федор иоаннович михаил федрович а2. народное ополчение под руководством минина и к: приходу к власти семибоярщины воцарению лжедмитрия i воцарению михаила романова освобождению москвы от поляков а3. стан лжедмитрия ii во время осады москвы располагался в: тушино туле коломенском троице-сергиевом монастыре а4. что явилось одной из причин смуты начала xvii в.? пресечение династии московских князей - потомков ивана калиты потеря россией смоленска появление постоянно действующих центральных органов центрального потеря россией новгорода b1. соотнесите деятеля и факт его биографии: деятель факт биографии 1) иов 2) борис годунов 3) хлопок 4) григорий отрепьев а) вождь восставших крестьян б) первый патриарх в) самозванец, появившийся в южных районах страны под именем царевича дмитрия г) первый царь не из династии рюриковичей д) нижегородский земский староста, руководитель второго народного ополчения к каждой цифре подберите соответствующую букву. запишите в таблицу под цифрой деятеля, букву, выражающую факт его биографии. 1) 2) 3) 4) получившуюся последовательность букв перенесите в бланк ответов (в окно текстового редактора) без пробелов и каких-либо символов2 , 1 ошибка - 1 ) b2. расположите в хронологической последовательности события смутного времени 1) венчание на царство дмитрия иоанновича (лжедмитрия i) 2) царствование бориса годунова 3) царствование василия шуйского 4) освобождение москвы от поляков получившуюся последовательность цифр перенесите в бланк ответов.(2 , 1 ошибка - 1 ) c 4. в 1601 году из россии в польшу бежал монах чудова монастыря григорий отрепьев. он объявил себя чудом царевичем дмитрием. осенью 1604 года он вторгся в пределы россии, имея всего около четырех тысяч казаков и поляков. в 1605 году он взошел на трон. объясните, чем был вызван успех лжедмитрия i в борьбе за власть? три объяснения. (3 , см. ответ формулируйте, исходя из знаний, полученных из материала урока, списанный и скопированный ответ на засчитывается.инструкцию по оцениванию> > )

1)Федор Иванович
2)Михаил Романов
3)Тушино
4)Московских князей
Дальше не могу подсказать(

Смоленская война (1632-1634 годы)

Цель: попытка России вернуть Смоленск и другие территории, захваченные поляками в Смуту.

Ход войны: декабрь 1632 год

Русские войска под командование Шейна восемь месяцев осаждали Смоленск, но город не взяли.

август 1633 год.

Король Владислав (Польша) подходит к Смоленску и окружает русские войска.

февраль 1634 год. Русская армия капитулирует, сдав полякам артиллерию и знамена.

Позднее Шейн был обвинен в измене и казнен.

Март 1634 года- Владислав двинулся на Москву. Его остановили защитники крепости Белая. Начались переговоры.

Июнь 1634 года- Поляновский мирный договор

-за Польшей оставались смоленские земли

-Владислав отказывался от претензий на московский престол

-Владислав признавал Михаила Федоровича Романова законным царем.

Польские короли претендовали на русский престол, потому что польский королевич Владислав в 1610 году как русский царь принял присягу московского правительства и людей,  но не был венчан на царство.

Хорошего дня и удачи!!!

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ВІТОВТА

 У 1370 р. помер без нащадка чоловічої статі останній польський король з династії П'ястів Казимир III Великий. Престол успадкувала його онука Ядвіґа, але, згідно з польськими звичаями, влада могла бути обійнята лише по мечу — королева царствує не правлячи. За чоловіка для юної Ядвіги після довгих дебатів Пани радні вирішили за найвигіднішого партнера по боротьбі з німецьким Орденом — тодішнього великого князя литовського Ягайла Ольгердовича. Платою за польську корону мусило стати визнання її зверхності над землями Великого князівства. Така акція зміцнювала розхитану власними внутрішніми суперечностями Польщу і влаштовувала Ягайла, позиції якого в Литві складалися досить непевно. Передсмертна воля Ольгерда, що вмираючи (1377), заповів престол не комусь із старших синів, а молодшому, та ще й від другої жінки Ягайлові, викликала напругу всередині клану русифікованих Ольгердович

У 1381 р. князь Кейстут, брат   Ольгерда,   спираючись   на   підтримку   українських,   білоруських і литовських феодалів, які шукали зближення з Москвою в антиординській   боротьбі,   захопив   Вільно   й усунув Ягайла від   влади.   Однак з до Тевтонського ордену Ягайло вже у липні 1382 р. відновив свою владу і полонив Кейстута та його сина Вітовта. Через кілька днів Кейстут був задушений у підземеллі Кревського замку. Вітовту вдалося втекти у Пруссію, звідки він розпочав активну боротьбу з Ягайлом за великокнязівську владу. У 1384 р. Ягайло уклав з Вітовтом мир і зобов'язався віддати йому усі землі його батька. Але становище Ягайла залишалося непевним, загроза його владі з боку удільних князів не була усунута, тривав наступ Німецького ордену. За цих умов Ягайло вирішив укласти союз з Польщею. Польські пани, зі свого боку,   були   зацікавлені   в   об'єднанні   Польщі   та Литви, сподіваючись з до литовсько-руських збройних сил відбити наступ німецьких рицарів, повернути собі   загарбане ними я і нейтралізувати спроби   Литви   оволодіти   Галичиною   та   Західною Волинню. Крім того, підштовхуване Римом католицьке духовенство Польщі сподівалося поширити католицтво на литовські,українські та білоруські землі.

15 серпня 1385 р. у Креві (нині містечко Гродненської обл. в Білорусі). був підписаний договір між польськими послами і Ягайлом, а також його братами Скиргайлом, Корибутом, Вітовтом і Лугвенем, що репрезентували литовських удільних князів. Ягайло зобов'язався прийняти католицтво й хрестити все литовське населення, приєднати до Польщі всі литовські, українські й білоруські землі. Це була спроба об'єднати два мало схожі між собою державних організми. Велике князівство Литовське мало нкорпоруватися у склад земель польської корони. У лютому 1386 р. Ягайло прибув до Кракова, хрестився, прийнявши ім'я Владислава, одружився з польською королевою Ядвігою і в березні був коронований польською короною. Кревська унія стала реальною загрозою державній самостійності   Великого   князівства   Литовського   й збурила гостру протидію литовсько-білорусько-української знаті. Вже навесні 1385 р. князь Андрій Ольгердович Полоцький розпочав воєнні дії проти Ягайла на Вітебщині. Найбільш активно проти Ягайла виступив енергійний і честолюбний Вітовт (1392—1430), незадоволений своїм підлеглим становищем при двоюрідному братові. Усобиця закінчилась договором в Острові (1392), згідно з яким Вітовт одержав Троки та інші волості Кейстута у корінній Литві, зберігаючи одержану раніше Луцьку волость на Волині. Разом з цим, на нього покладалася, за висловом польського середньовічного історика Длугоша, «вся управа земель литовських і руських», тобто він став фактичним намісником Ягайла у Великому князівстві Литовському