ответьте точно( 1.почему могущество твери росло быстрее других княжеств? 2.какое событие положило начало противостоянию тверских и московских князей?

Неолитическая революция не имеет конкретной даты, она произошла независимо в различных обществах в период между 9 и 2 тысячелетиями до нашей эры. Тем не менее, новшества, которые появились в обществе после неолитической революции, в каждом из обществ совпадают. Перечислим некоторые из них:

1. Увеличение неравенства. Развилась идея собственности на землю, поэтому земледельцы, умевшие эффективно пользоваться своим участком земли, стремительно богатели, в то время как остальные беднели.

2. Развитие религии как социального института. Общество стало делиться на классы, поэтому стало возможным формирование класса духовенства. Благодаря духовенству развивались календарные системы и письменность.

3. Увеличение потребления. Появилось разделение труда, стало возможным существование людей, профессионально занятых гончарным, ткацким, кузнечным делом. Появились первые предметы роскоши.

4. Рост населения. Относительное материальное благополучие позволило увеличить детскую рождаемость и выживаемость.

5. Развитие культуры. Раньше люди жили общинами по 50-150 человек, и межкультурного обмена практически не происходило. В ходе неолитической революции стали появляться города, люди могли общаться не только с членами своей общины, но и с людьми другой культуры, перенимать чужой опыт и делиться своим.

У грецькій ментальності гомерівського періоду чоловічий і жіночий світи були строго  розведені, причому чоловічий світ займав значно вище місце, що пов’язувалось з  естетичними та етичними канонами, які раніше діяли на рівні міфології, а потім були  розвинуті в літературі й філософії докласичного і класичного періоду.

Жінка, не маючи громадянських прав, і в домі займала досить скромне місце. Вона  зазвичай не мала права бути присутньою на сімейній трапезі (особливо якщо в домі були  гості), проводячи час у спеціально відведеній їй частині будинку – гінекеї. З дому, одружена  жінка, могла виходити лише у супроводі рабинь, євнухів, прикривши обличчя і голову  плащем.Становище одруженої еллінки було  об’єктивно підпорядкованим, а коло дозволених їй інтересів обмежувалось стінами дому  (навіть не всього, а гінекеї – жіночої його частини). Їй категорично заборонялось відвідувати  театральні вистави та інші громадські акції. Закони і звичаї жорстко регламентували  поведінку одружених афінських жінок, практично позбавляючи їх елементарних  можливостей компенсації дефіциту чоловічої ласки.

Основне завдання своєї реформи Солон вбачав у реалізації принципів “подвійної моралі”, яка дозволяла чоловікові й дошлюбні, і позашлюбні сек. контакти, а жінці – категорично забороняла.

Афінський закон про перелюбство містив наступне: “Якщо чоловік заставав дружину свою з  коханцем, то він не міг більше з нею жити під страхом безчестя”.

Сек. свобода грецьких чоловіків була  безмежна. Закон дозволяв чоловікові все: конкубінат, куртизанок і навіть публічні будинки,  але вимагав від нього шани до дружини, поваги її домашніх і подружніх чеснот, які  ставилися їй в обов’язок. Не рекомендувалось приводити в дім куртизанок: це вважалось  дурним тоном.  Розлучення для чоловіка було вільним. Він міг у будь-який час відіслати дружину зі  свого дому. В цьому випадку він зобов’язаний був повернути їй посаг, якщо лише  розлучення не було викликане зрадою дружини. У грецькому суспільстві воно було  можливим через безпліддя дружини, невірність або з інших мотивів. Якщо ініціатива  розлучення належала жінці, їй необхідно було звернутися до посадових осіб. В особливих  випадках, справи про розлучення, розглядались у суді. Але і в цьому випадку чоловік мав  більше прав, ніж жінка.

Объяснение:

Не особо много смогла сказать про права мужчин, но по-моему суть понятна