Небольшое сочинение по на тему "школьная форма россии" 6-8 предложений это !

As for me I am totally against school uniform. I want to look nice and modern, I don't want to merge with a total mass of similar teenagers. There is nothing special if teenagers dress up nice and trendy. Stupidity and meanness you can create even dressed in a perfect school uniform. And you can be honest and decent in a beautiful and favorite clothes. This is my opinion.Что касается меня я категорически против школьной формы. Мне хочется выглядеть красиво и современно, о не сливаться с общей массой одинаковых тинейжеров. Нет ничего особенного в том, если подростки одеваются красиво и модно. Глупости и подлости можно творить и в идеальной школьной форме. Можно быть честным и порядочным в красивой и любимой одежде. Это мое мнение.

Единовластие Цезаря Придя к власти. Цезарь выполнил часть обещаний бедноте: ветераны (старые солдаты) получили земельные участки в Италии и провинциях; Коринф и Карфаген, некогда разрушенные римлянами, были отстроены заново: в эти города переселялись неимущие граждане. Опорой Цезаря были легионы. Как верховный командующий, он постоянно носил звание императора. Послушный воле Цезаря сенат объявил его диктатором, т. е. правителем, обладающим неограниченной властью и не обязанным отчитываться за свои действия. Народное собрание продолжало выбирать консулов и народных трибунов, но обычно ими становились те люди, которые были рекомендованы самим Цезарем. Сенат, прежде игравший огромную роль в управлении государством, превратился в безвластный совет при Цезаре. Недовольная этим часть сенаторов вступила в тайный сговор с целью убить диктатора. Возглавил заговор молодой сенатор Брут, которого Цезарь считал своим другом. Убийство Цезаря на заседании сената 15 марта 44 г. до н. э. не привело к восстановлению прежнего правления. Борьба за единовластие вспыхнула вновь.

Як і раніше, скульптура розвивалася у двох взаємопов'язаних, але далеко не тотожних у духовних основах і основоположних мистецьких принципах, напрямах. В українській мистецькій культурі вона поширювалася насамперед у вигляді орнаментального декоративного різьблення; фігурна скульптура тут виступала хіба що спорадично, спроби ввести її у другій половині XVIII ст. до церковних інтер'єрів як на західноукраїнських землях, так і на Лівобережжі залишилися поодинокими епізодами. У мистецтві латинської традиції кругла скульптура, навпаки, домінувала однозначно, в середині XVIII ст. на короткий час навіть вийшовши на чільне місце в мистецькому житті.
Головним напрямом розвитку української скульптури залишалася вироблена від початку XVII ст. система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів. У ранніх пам'ятках середини століття іноді ще застосовують орнаментику пізньоманьєристичного зразка, як, наприклад, в іконостасах церкви Собору архангела Михаїла у Волі Висоцькій поблизу Жовкви (1655) чи святого Юра в Дрогобичі (1659). Царські врата першого з них продовжують іконографію наскрізно різьблених врат іконостаса львівської П'ятницької церкви. Цю традицію порушено введенням теми дерева Єссея, найраніший зразок якої дають врата іконостаса Стрітенського приділу Софійського собору 1689 p., а на західноукраїнських землях — каплиці Трьох святителів львівської Успенської церкви (1697). Останні належать одному з майстрів європейського культурного кола.
В останній чверті XVII ст. за піднесення жовківського мистецького середовища склався місцевий осередок сницарства. Першим його представником був Юрій Михалович, діяльність якого розгорталася в 60—90-х pp., проте достовірні роботи майстра не відомі.