Вякому році вперше в літописі зустрічається назва «україна»? 1187 р. 1199 р. 1113 р. 1132 р. який із термінів не використовується для характеристики періоду роздробленості київської держави? «удільні князівства» «князівські з’їзди» «централізована монархія» «колективний сюзеренітет» про якого галицького князя йдеться в уривку із «слова о полку ігоревім»: «підпер гори угорські своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинив ворота дунаєві»? володимирко володаревич володимир василькович данило галицький ярослав осмомисл одним із наслідків політичної роздробленості київської русі стало: за варягів для іння давньоруськими землями посилення центральної влади, послаблення сепаратизму удільних князів зниження обороноздатності давньоруських земель відродження полюддя як засобу збору данини київським князем із підвладних земель про яке князівство періоду роздробленості київської русі йде мова в тексті: «князівство сформувалося в хі ст.; на півдні та сході межувало зі степом, де панували кочовики-половці; для боротьби з останніми на кордонах князівства було побудовано посульську оборонну лінію; найбільшими містами-фортецями цього князівства були прилуки, лубни…» галицьке переяславське волинське чернігівське під яким роком літописець зафіксував початок роздробленості: «і роздерлася вся руська земля»? 1097 р. 1199 р. 1132 р. 1187 р.

Зарождение и развитие кочевого скотоводства. Как известно, специфические условия природы и климата Казахстана повлияли на развитие форм хозяйственной деятельности населения. В середине 2 тыс. до н.э. началось опустынивание казахских степей, количество осадков было таким незначительным, что не позволяло повсеместно заниматься земледелием. Повышенный уровень солнечной радиации, периодически повторяющаяся засуха, ограниченность водных и почвенных ресурсов, разреженность и низкая кормовая продуктивность растительного покрова, а также предрасположенность почвенного слоя к эрозии привели к тому, что человек был вынужден выбрать своеобразные формы социокультурной и экономической адаптации.Природно-климатические условия значительной части Казахстана были более пригодны для развития кочевого скотоводства. Когда человек приручил лошадь, он смог относительно легко передвигаться на огромные расстояния. Одним из регио- нов, где впервые одомашнили лошадь, был Северный Казахстан. Об этом свидетельствуют археологические находки, обнаружен- ные в ходе раскопок на поселении Ботай (рук. В. Зайберт).

ответ: Археологиче­ские исследования на нашей земле показали, что скотоводство разви­валось в Казахстане в каменном и бронзовом веках. В результате раскопок в местечке Сексеулди в Приаралье были обнаружены кости прирученных животных, относящиеся к 3 тысячелетию до н.э.

В бронзовом веке преобладало оседлое скотоводство. Наличие круп­ного рогатого скота вынуждало местное население запасаться сеном. Найденные в раскопках бронзовые серпы говорят о том, что жители стали заниматься новым видом деятельности — заготовкой кормов для скота. Сенокошение, заготовка кормов на зиму привели к развитию другого хозяйства — зернового. Так, уже в первом периоде бронзового века вместе с оседлым скотоводством появляется новая форма хозяйствования — земледелие: выращивание зерна, обработка почвы.

Население на территории Казахстана перешло  к полу кочевому и кочевому скотоводству потому что для скота нужна пища (т.е. трава) и  они кочевали, тем самым давали животным пищу, находили новые местности