Сравнение софийского собора в киеве и новгороде.

Петр I, ведя непрерывные войны и проводя многочисленные реформы, нуждался в деньгах. И не малых! Меры по усилению доходов начали проводиться ещё в конце XVII века. Увеличивались налоги с бань, с лавок и т.д. Переписывали домашние бани: с боярских бань брался налог 3 рубля, с дворянских — 1 рубль, с крестьянских — 15 копеек. Придумывали новые налоги при Петре I специальные люди — «прибыльщики». С 1704 года были введены новые налоги: со свадеб, с русского платья, погребной, с раскольников, с извозчиков, с постоялых дворов, с мельниц, с найма домов, сапожный, шапочный и т.д. В Башкирии «прибыльщики» взимали налоги и за глаза (за карие — 2 алтына или 6 копеек, за серые — 8 денег или 4 копейки). В конце своего царствования Петр I задумался — не перебрал ли он с налогами. И от количества перешел к качеству. Много мелких сборов он отменил, но в замен «дабы государство не оскудело» ввел подушную подать. С помещичьих крестьян брали 80 копеек с души в год, с посадских людей — 40 копеек. Интересно, что новую подать брали и с младенцев, и со столетних стариков.

ответ:У 1750 р. останнім гетьманом України став брат фаворита нової імператриці Єлизавети – К. Розумовський (1750 – 1764 рр.)

Російський уряд уповільнив, але не припинив свого наступу на українську автономію. Крім старих традиційних обмежень (гетьману заборонялося листуватися з іноземними державами, російська сторона призначала полковників та ін.) у цей час з’явилася низка нових: у 1754 р. було ліквідовано митний кордон між Гетьманщиною та Росією, а гетьману наказано складати фінансові звіти російському уряду; у 1761 р. Київ назавжди перейшов під пряме імперське правління.

Проте можна погодитися з істориком О. Субтельним, що "за Розумовського Гетьманщина переживала "золоту осінь" своєї автономії". Було проведено судову реформу, внаслідок якої Гетьманщину поділено на 20 повітів, кожен з яких мав власний суд. К. Розумовський пішов назустріч старшині і у 1760 – 1761 рр. заборонив переходи селян без письмової згоди пана, почав скликати з’їзди старшини – Генеральні Збори, які мали тенденцію до перетворення у шляхетський парламент на зразок польського сейму. Була проведена певна модернізація війська: удосконалено артилерію, введено однакове озброєння та уніформу. К. Розумовський мав плани відкрити у Батурині університет.

Однак прихід до влади Катерини II кардинально змінив ситуацію. Спроба добитися визнання спадковості гетьманства для свого роду закінчився для К. Розумовського втратою гетьманської булави.

Объяснение: