Чи згодні ви з твердженням: «колгоспна система – це форма закріпачення селянства? » свою відповідь обгрунтуйте.​

Колгоспна система - це форма закріпачення селянства, тому що колгоспникам не видавали паспортів і тим самим фактич­но прикріпили селян до землі, зробили їх державними крі­паками, залишилася середньовічна експлуатація.

Колгоспи були зручною формою викачування з села ресурсів до державного бюджету. Від самого початку сталінське керівництво розглядало колективізацію як засіб прискорення індустріалізації (тобто за рахунок пограбування села) і разом з тим вирішення хлібної проблеми, ліквідації заможного селянства – головного ворога радянської влади.  

Створивши колгоспи, держава установила над ними всеосяяший контроль. Першою ж заповіддю були поставки державі. Розподіляти на трудодні після поставок, як правило, було нічого, бо розміри цих поставок заздалегідь не визначалися. За вироблену продукцію колгоспи одержували від держави суто символічну плату. Колгоспники покладалися в основному на свою присадибну ділянку. Вони перетворювалися на людей «нижчого гатунку», головне суспільне призначення яких - забезпечення індустріалізації дешевим хлібом. Примусити їх погодитися з такою роллю можна було лише позаекономічними методами. І, справді, сталінське керівництво, ввівши у 1932 р. паспортну систему в місті, фактично прикріпило селян до землі, зробило їх державними кріпаками, об'єктом середньовічної експлуатації.

Моя сім’я — це тато, мама, я і моя молодша сестра Наталка. У нас, як і у будь-якій іншій сім’ї, є свої традиції. Наприклад, щонеділі ми всі разом їздимо в гості до бабусі й дідуся. Бабуся до нашого приїзду готує смачний обід, пече печиво. Після обіду ми з сестрою допомагаємо бабусі прибрати зі столу. Потім ми сидимо у вітальні та розмовляємо. Часто дідусь або бабуся розповідають якісь цікаві історії зі свого життя.

Щоліта ми з батьками обов’язково виїжджаємо на природу. У нас є своє улюблене місце для відпочинку на березі річки, біля лісу. Ми приїжджаємо туди на тиждень і ставимо намет. Днем засмагаємо на сонечку, купаємося, прогулюємося лісом. Часто тато ловить у річці рибу, а мама тут же готує її на вогнищі. Я дуже люблю вечірні посиденьки біля багаття з батьками та сестрою.

Звичайно ж, ми завжди разом святкуємо Новий рік і наші дні народження. У ці свята до нас в гості приходять не тільки бабуся з дідусем, а й інші родичі.

Сімейні традиції відіграють дуже важливу роль у житті людей. Вони вчать дітей поважати старших, зберігати історію своєї родини. Завдяки традиціям батьки та діти проводять більше часу разом. А це значить, що сім’я стає більш дружною і міцною .

Я намагатимуся зберегти традиції своєї сім’ї та передати їх своїм майбутнім дітям.

Объяснение:

Перестройка - это новый политический и экономический курс ЦК КПСС, принятый на вооружение в Советском Союзе с 1985г по 1991 годы. Его инициатором был новоизбранный Генеральный секретарь ЦК КПСС Михаил Горбачев. Целью перестройки был ряд политических, экономических, идеологических и социальных преобразований, направленных на общее улучшение состояния экономики СССР, рост благосостояния советских граждан. Экономика СССР была сильно ослаблена несколькими об'ективными и системными факторами, такими, как гонка вооружений между НАТО и странами Варшавского договора, текущей с 1979 года войной в Афганистане СССР странам развивающейся демократии и социалистическим странам, а также не оправдавшей себя плановой экономикой, которая не выдерживала жесткой конкуренции с капиталистической экономикой стран Запада. Экономическая политика СССР была несколько видоизменена, были разрешены частичные изменения в виде разрешение на фермерскую деятельность, открытие частных мелких производств и пр. Была резко сокращена многим зарубежным социалистическим партиям социалистическим государствам. Политика "перестройки" не дала государству ожидаемых результатов по двум основным причинам - сильному сопротивлению старой партийной группировки, а также сильной запоздалости принимаемых мер. Кроме того, аналогичный экономический и политический кризис уже давно набирал обороты в странах социалистического лагеря. Ведущие страны Запада в это же время находились на под'еме своего экономического развития, их затраты на оборону при этом значительно превосходили затраты СССР и союзников. В результате социалистическая экономика не выдержала жесткого соревнования, в СССР начались национальные движения, связанные с неправильным разделением границ между республиками (Украина-РСФСР, Молдавия-РСФСР, Армения-Азербайджан, РСФСР-Грузия, РСФСР—Казахстан, и т.д.). Все эти и еще много других факторов привели к провалу "Перестройки", распаду социалистической системы и развалу СССР в 1991 году.