Какие товары вывозил союз ганза из великого новгорода? ​

Відповідь:

Пояснення:При Перикле в Афинах вся власть принадлежала самим гражданам. Высшим органом Афинского государства было народное собрание. На собрание приходили все афинские граждане, которым исполнилось 20 лет. По законам Перикла, гражданами считались те, у кого отец и мать были коренными афинянами. Переселенцы и рабы на собрание не допускались. Народное собрание решало вопросы войны и мира, выбирало стратегов и судей. Принятые на собрании решения высекали на мраморных плитах, которые устанавливали на площади, чтобы каждый гражданин мог с ними ознакомиться. Вопросы для обсуждения готовил совет пятисот — булэ. А исполняли постановления собрания государственные чиновники — магистраты. Ареопаг (совет старейшин) рассматривал дела об убийствах и кощунствах. Наивысшего расцвета афинская демократия достигла при Перикле. Когда Перикл умирал, возле его ложа собрались друзья. Думая, что умирающий их не слышит, они превозносили его заслуги перед Афинами. Вдруг Перикл открыл глаза и сказал: «Вы не вспомнили самого главного. За годы моего правления ни одного афинянина не казнили по моему приказу». Лишь когда Перикл умер, афиняне поняли, какого мудрого и справедливого правителя они потеряли.

Объяснение:

Після смерті Сталіна (1953 р., 5 березня) і засудження методів його керівництва на ХХ з’їзді КПРС М. С. Хрущовим настав період певної лібералізації системи і спроб її реформування.

Сталін був стрижнем тоталітарної системи. Тому його смерть 5 березня 1953 p. поклала початок визволенню народів Союзу РСР, у тому числі й України, від жорстокого режиму культу особи Сталіна. Це явище одержало назву десталінізації. Воно було головним змістом розвитку держави і права України, як і інших республік СРСР, приблизно протягом десятиріччя.

Перші ознаки десталінізації позначилися незабаром після смерті Сталіна. Вже червневий пленум ЦК КПРС у 1953 p. проголосив курс на відбудову внутріпартійної демократії, усунення зловживань законністю. Пленум ЦК Компартії України, що проходив 29-30 липня 1953 p., цілком погодився з рішеннями червневого пленуму ЦК КПРС.

Процес десталінізації набрав силу після XX з'їзду КПРС (лютий 1956 p.), на якому за доповіддю першого секретаря ЦК партії М. Хрущова було прийнято постанову про культ особи і подолання його наслідків. Становище країни та народу вимагало радикальних змін. На XX з'їзді вперше на весь голос було сказано правду про лихо народу і партії. Сподівання на щасливе майбутнє, в якому не буде беззаконня, сваволі, сталінських концтаборів, сподівання на те, що повага до людини, праці і до прав особистості стане не лише гучним гаслом, а й повсякденною реальністю, — є основними штрихами до зображення тієї об'єктивної реальності, в якій здійснювались поступове звільнення від тоталітарного минулого, утвердження нових цінностей і нового типу соціальної організації.