Чи встановилася б у німеччині нацистська диктатура без а. гітлера? ​

Кожна історична подія потребує людину свого часу. Тому, на мою думку, нацистська диктатура без харизматичного лідера А. Гітлера не встановилась би.

П. Гінденбург призначив канцлером Гітлера в 1933 році, чекаючи, що нацистський лідер розтрощить комуністичну загрозу (що зробив Гітлер), що він зруйнує демократичну багатопартійну систему (що він зробив), і що він поверне Німеччину на шлях до монархії. Для Гінденбурга нацисти являли собою не більш ніж фашистські засоби для монархічної мети. Старіючий президент помер в 1934 році, залишивши Німеччину в руках фашистського диктатора.

Фюрер був людиною, яка була можлива в Німеччині тільки в цей момент. Якби він прийшов, скажімо, через 10 років, коли республіка була міцно укріплена, для нього це було б неможливо. І якби він прийшов на 10 років раніше, або в будь-який час, коли ще була монархія, він би нікуди не потрапив. Він прийшов саме в цей жахливий перехідний період, коли монархія пішла, а республіка ще не була в безпеці.

Це був ідеальний шторм історії. Гітлер скористався моментом і повністю занурив Німеччину і всю Європу в катастрофу.

Ми ніколи не дізнаємося, як могла б виглядати інша історія, якби Гітлер не прийшов до влади - чи могла Веймарська республіка пережити післявоєнні політичні та економічні потрясіння, чи успішно президент Гінденбург повернув свою країну назад в монархію, або була б Європа врятована від продовження світової війни.

Положительные стороны:

1. освещение информации, происходящей в государстве и за его пределами;

2. своевременность доведения информации до общества;

3. вскрывают отрицательные стороны в государстве и обществе;

4. дают оценку деятельноти органов государственной власти;

5. влияют на развитие общества, посредством выявления возможного потенциала самого общества в расскрытии преступлений и других правонаршений.

Отрацательные стороны:

1. вмешательство в частную жизнь граждан;

2. пиар и антипиар политических деятелей, известных людей;

3. чрезмерное раздувание, либо преуменьшение каких-либо проблем общества;

4. доведение сведений, негативно влияющих на какую либо страту общества, например на подратающее поколение.

По этим + и - можно самостоятельно сделать вывод, так что удачи!

(хочу чтобы люди самостоятельно думали, по крайней мере, я предоставила основное).

Упорная и затяжная борьба между Москвой и Тверью началась в 1304 году со смертью великого князя Андрея Александровича. На освободившийся великокняжеский престол претендовало сразу два кандидата — тверской князь Михаил Ярославич и московский князь Юрий Данилович. Московское и Тверское княжество имели выгодное геостратегическое положение, что уравнивало соперников в их шансах на лидирующий статус среди прочих русских земель. Правители противоборствующих сторон использовали все возможности для укрепления собственного положения и получения от монголов ярлыка на великое княжение. Масштабный карательный набег 1293 года, известный как Дюденева рать, закончился разорением 14 городов Северо-Восточной Руси, в том числе Владимира и Москвы. Начиная с рубежа XIII и XIV веков борьба двух княжеств вступает в активную фазу, которая выражалась, прежде всего, в обладании великокняжеским ярлыком.