1) Осветить политико-экономическую ситуацию, сложившуюся в 13 английских колониях Нового Света в XVII веке. 2) Выявить причины начала борьбы за независимость от Британской империи. 3) Рассмотреть 1-ый Континентальный конгресс 1774 года. 4) Рассмотреть 2-ой Континентальный конгресс. Проанализировать Декларацию независимости. 5) Основные события и сражения войны за независимость. 6) Рассмотреть Конституцию США 1787 года, Билль о правах, государственное устройство США. Обозначить их уникальность для XVIII века.

Добрый день, уважаемые ученики! Сегодня мы будем рассматривать деятельность двух монархов - сёгунов Токугава в Японии и Петра Великого в России. Наша задача состоит в определении черт сходства и различий в их деятельности. Для этого мы разобьем наш анализ на несколько шагов.

1. Действия по укреплению личной власти:
- Токугава в Японии установил средневековую систему сёгуната, принадлежащую ему и его семье. Сёгунат был основан на принципе сильной централизованной власти, где Токугава занимал главное положение;
- Петр Великий в России провел реформы, направленные на укрепление центральной власти и ослабление влияния дворянства. Он создал сенат, в котором сам участвовал, и таким образом укрепил свою личную власть.

2. Основные мероприятия во внутренней политике:
- Токугава провел политику иезуитских миссий, направленных на усиление своей власти и ограничение влияния христианства на японскую культуру и общество;
- Петр Великий осуществил множество реформ, направленных на модернизацию России. Он ввел новую государственную систему, реформировал армию и флот, основал Западную академию и активизировал строительство городов.

3. Основные мероприятия во внешней политике:
- Токугава изолировал Японию от мирового сообщества, введя политику «самурайских барьеров». Он запретил иностранцам посещать Японию и японцам выезжать за рубеж;
- Петр Великий провел активную внешнюю политику, направленную на установление тесных связей с Европейскими странами, особенно с Голландией и Англией. Он основал Санкт-Петербург и открыл Запад в России.

Теперь перейдем к последней части вопроса: кто из правителей был более могущественным? Для ответа на этот вопрос приведем несколько аргументов.

- Петр Великий был более могущественным, так как он провел масштабные реформы, модернизировал Россию и укрепил центральную власть. Его реформы привели к экономическому и технологическому развитию страны, а также повысили ее престиж на мировой арене.
- Сёгун Токугава также был могущественным правителем, но его политика изоляции Японии ограничила возможности страны на международной арене и привела к отставанию от других развивающихся стран.

Уважаемые ученики, таким образом, Петр Великий можно считать более могущественным правителем, поскольку его реформы внутренней и внешней политики сделали Россию сильной и прогрессивной страной.

Рішення "Е...Ліквідувати Українську Раду народного господарства. Визнати за необхідне ліквідувати Ради народного господарства економічних районів УРСР" було ухвалено у періоді впровадження радянської системи управління в Україні.

Для того, щоб зрозуміти, до якого прийшов висновку автор даного рішення та які були причини його ухвалення, необхідно звернутися до історичного контексту.

Українська Рада народного господарства була створена в 1917 році в контексті утворення Української Держави. Вона була призначена для вирішення питань управління економічним розвитком країни. Основною метою створення чинного органу було покращення економічної ситуації в Україні, розвиток промисловості та сільського господарства.

Однак, з приходом комуністичної влади в Україні у 1919 році, Рада народного господарства пережила істотні зміни. Вона перетворилася у радянський орган управління економікою, що підпорядковувався владі Комуністичної партії. Наділенням централізованої влади в галузі економіки можна було легше впроваджувати планове господарство та зробити контроль над економікою більш жорстким з метою зміцнення радянської влади.

Таким чином, рішення про ліквідацію Української Ради народного господарства та Рад народного господарства економічних районів УРСР відображало бажання центральної влади збільшити свій контроль над економікою та усунути можливі джерела опозиції чи незалежності.

Однак, варто зазначити, що рішення про ліквідацію органу народного господарства мав свої наслідки. Це призвело до скутості управління економікою країни та зниження ефективності. Багато розпорядчих функцій було зосереджено в руках невеликої групи високопоставлених чиновників, що може призвести до корупції та недієвості в системі прийняття рішень. Також, це обмежило можливості регіонального управління та налагодження ефективної комунікації між органами влади та господарськими структурами регіонів.

Отже, рішення про ліквідацію Української Ради народного господарства та Рад народного господарства економічних районів УРСР було прийнято з метою централізації влади та зміцнення контролю над економікою країни. Однак, це рішення також мало негативні наслідки, такі як зниження ефективності управління та обмеження регіональної автономії.