Політичний портрет Данила Галицького​

Данило Галицький був сином засновника Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича. Після смерті батька був проголошений князем у Галичині, однак через міжусобні війни разом з матір'ю і братом Васильком перебував у Польщі та Угорщині. Княжити Данило Галицький почав на Волині (1221 р.), в 1238 р. остаточно здобув Галицьке князівство. У 1239 р. розповсюдив свою владу на Київ. Його воєвода Дмитро очолив оборону міста від орд хана Батия в грудні 1240 р.

Данило був мудрим політиком, який прагнув посилити свою державу. З цією метою він розширював міста, закладав нові - Львів, Холм; піклувався про православну церкву; сприяв розвитку культури.

Реформаторська діяльність князя Данила Романовича була перервана монголо-татарською навалою на Південно-Західну Русь. Вперше з монголо-татарами князь Данило зіткнувся в битві на р. Калці у 1223 р. Сил у роздробленої Русі для боротьби проти ворога не було, тому ніхто не завадив йому пройти і землями Галицько-Волинської держави. Під ударами завойовників впали міста Галич, Володимир і багато інших.

У 1245 р. Данило переміг у битві під Ярославлем угорсько-польські війська та війська непокірних галицьких бояр.

Як перші люди, люди кам'яного віку були першими, хто відкрили і використовували вогонь. Вогонь використовувався не тільки для обігріву та приготування їжі, що було необхідним, оскільки льодовиковий період відбувся посеред кам'яного віку, а також для захисту від диких тварин.

Люди кам'яного віку також винайшли одяг як засіб теплоти та захисту тіла загалом. У найдавніший період кам'яного віку, палеоліту, люди навчилися виготовляти шкіряний та лляний одяг. З одомашненням тварин у новому періоді кам'яного віку – неоліті, люди почали робити одяг з вовни, а іноді навіть фарбували його.

Одяг і вогонь – це не єдині речі, які винайшли люди кам'яного віку – вони також винайшли різні типи «контейнерів». Люди в кам'яному віці навчилися виготовляти кераміку, в яку вони збирали та зберігали рідини. Вони також виготовляли кошики для збору та зберігання сухих виробів, які дозволяли їм збільшувати «термін зберігання» харчів.

Інструменти та технології, використовувані в епоху палеоліту, були досить примітивними. Як видно з назви самого віку, більшість інструментів та зброя були виготовлені з каменю або інших основних матеріалів, таких як деревина або кістка. Проте, замість того, щоб просто використовувати великі скелі, люди кам'яного віку зробили інструменти з різкими краями. Це стало можливим, за до процесу, який включав в себе відбивання сторін каменю, щоб створити більш тонкий і чіткіший край, який можна було б використовувати для полювання та розділу тварин, та серед іншого.

Малі камені з гострими краями часто поєднувалися з палицею для створення списів. Вони прив'язували їх до палиці, щоб створити складний інструмент.

Використання такого роду «ноу-хау» не лише зробило життя якіснішим та легшим, але й спонукало до нових відкриттів.

Археологічні знахідки свідчать, що первісні люди виготовляли знаряддя праці в основному з каменю. Тому цей період історії людства називають кам’яним віком.

- Кам'яний вік учені розділили на періоди: палеоліт, мезоліт і неоліт. Від давньогрецького «палео» — давній, «мезо» — середній, «нео» — новий, «літ» — камінь. Отже, палеоліт — давньокам'яний вік, мезоліт — середньокам'яний вік, неоліт — новий кам'яний вік. Варто пам'ятати, що на різних територіях періоди кам'яного віку наступали по-різному.

Кам'яні знаряддя, наприклад у кроманьйонців, були різноманітними: різці для роботи з кісткою, скребки для обробки шкіри, сокири, ножі, пилки, наконечники тощо.

Пізніше кроманьйонці почали використовувати кам'яні вкладки. Так було створено складні знаряддя праці та зброю, наприклад, дерев'яні списи та стріли з кам'яними наконечниками. Крім кам’яних, кроманьйонці виготовляли також знаряддя і прикраси з кістки та рогу — кістяні голки з вушками, гачки для риболовлі, браслети, намисто тощо.

Під час полювання використовували списометалки, пастки для птахів, вовків, лисиць та інших тварин. За до гарпуна ловили рибу.