Особливості економічного розвитку Англії у XVI ст.
Промисловість. Головною галуззю англійського виробництва стало сукнарство. У XVI ст. замість овечої вовни, як це було раніше, вивозили до інших країн сукна з вовни. У 60-ті рр. XVI ст. вони становили майже 82 % всього англійського експорту.
Розвиток сукнарства був пов’язаний із поширенням мануфактурного виробництва.
Із середини XVI ст. відбувалося піднесення у гірничодобувній справі та металообробці. Із другої половини XVI ст. Англія почала постачати до континентальної Європи холодну і вогнепальну зброю, артилерійські гармати.
Успішно розвивалося кораблебудування. Завдяки високій якості англійських торгових і військових кораблів, які мали високу маневреність, вантажопідйомність і були добре оснащені артилерією, Англія змогла здобути роль однієї з провідних морських держав
договор заключается на срок не более 5 лет. Поэтому договор И заключен на неопределенный срок;
2. ..на следующий РАБОЧИЙ день ( пропущено слово РАБОЧИЙ);
3. Трудовой договор вступает в силу ТОЛЬКО ПСЛЕ ЕГО ПОДПИСАНИЯ обеими сторонами;
4. В числе об условий вкл : место работы ( пропущено), трудовая функция ( пропущен); дата начала работы ( пропущено), условия оплаты труда (пропущено); режим рабочего времени и времени отдыха ( пропущено); условия труда нарабочем месте, условия об обязательном страховании ( пропущено); и о перечислении взносов в пенсионный фонд ( это может и не быть);
5. В перечень доп условий входят: об испытании и о неразглашении
Обязательно и дополн условия переставлены местами.
Ошибки искал самый главный инспектор по работе с кадрами колхоза " Мечта председателя".
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Якою була мета революції в Росії
Объяснение:
Головними причинами загострення політичної ситуації в Російській імперії були участь імперії в Першій світовій війні 1914–1918, бездарність верховного командування на чолі з імператором Миколою ІІ та внаслідок цього великі людські втрати на фронтах.
Участь Російської імперії у світовій війні та мобілізація до армії значної кількості селян призвели до розорення та загального зубожіння значних мас населення імперії, поглибила соціально-економічні і політичні суперечності в країні. З початку 1917 року незадоволення війною та економічні труднощі викликали масовий страйковий рух, особливо у великих промислових центрах. Страйк на Путиловському заводі в Петрограді, що розпочався 17 лютого 1917 року, став передвісником масових революційних виступів.