7. Восстание в Твери против родственника хана Чолxана и его отряда 1) рас по всем русским землям и переросло в общенациональное восстание 2) привело к смене власти в Орде 3) подавлено Иваном Калитой 4) подавлено польскими войсками

ответ:3)подавлено Иваном Калитой

Объяснение:

1) Суспільний стан —  великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства. Відрізняється від таких понять як суспільний клас, суспільний , соціальна страта.

2) Шля́хта  — привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія.

3) Магна́т (лат. magnus — великий) — можновладець, вельможа, князь. Людина високого соціального стану, шляхетського походження чи багата (великий землевласник, представник родової й багатої знаті). У середньовіччі — назва вищих землевласників і воєначальників вище барони: графи, герцоги, князі та територіальні принци. У переносному значенні — великий власник, багатій, олігарх.

4)Натура́льне господа́рство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

5)Обро́к — натуральний податок, данина продуктами традиційного натурального господарства, що стягувався феодалом з селян. Частина продуктів селянського господарства — зерно, худобу, птахів, яйця, сало, мед, а також виготовлена ними шкіра, пряжа, полотно тощо.

6)Па́нщина — відробіткова рента, одна з форм земельної ренти при феодальному і виробництва. Можлива з прикріпленням до землі безпосереднього виробника.

7)Латифу́ндія — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної.

8)Фільва́рок — маєток у Польщі, Литві, Україні та Білорусі у XIV—XIX ст. Панський сільськогосподарський

9)Кріпацтво, або кріпосне право у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність феодала на селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо).

Парламенты возникли еще в эпоху Высокого средневековья. Парламенты выражали мнение всех сословий по самым важным вопросам королевства, прежде всего по вопросам налогов. Например, в Англии король не мог вводить новых налогов без ободрения парламента. Короли гарантировали права и привилегии парламентов. Но по мере усиления королевской власти монархи стали тяготиться сословными представительствами. Короли, которые все больше сосредотачивали власть в своих руках, стремились избавиться от парламентов или снизить их роль в жизни королевства. Но короли не могли сразу прекратить многовековую традицию . Поэтому в Англии Тюдоры в XVI проявляли дипломатию и продолжали созывать Парламент, но все реже и реже. В XVII в. новая династия Стюартов попыталась в значительной мере освободиться от влияния Парламента: короли даже не скрывали своего мнения относительно прав парламента, которые не могли ограничивать божественное право короля в управлении страной. Во Франции королям удалось прекратить регулярный созыв Генеральных штатов с 1614 по 1789 г.