4. Які твердження характеризують особливості економічного життя західноукраін. ських земель на початку 20 ст.? 11. Іноземні капіталісти прибрали до своїх рук нафтодобувну, нафтопереробну, деревообробну, хімічну галузі промисловості. » 2. Західноукраїнські землі залиша- лись аграрно-сировинними придатками австрійського капіталу і ринком збуту для Товарів, виготовлених у розвинених регіонах Австро-Угорщини. » 3. Нафтова про- мисловість Прикарпаття була цілком у руках українських підприємців. ) 4. Зроста- ла кількість пролетаріату за рахунок розореного селянства. ) 5. Швидко розвивали- ості, в яких були зацікавлені іноземні інвестори. 6. Швидко розвивалися цегляне, бетонне, вапняне виробництва, тоді як нафтова й дерево- переробна промисловість залишались у стані застою. 7. Характерними явищами економічного життя краю були: постійне безробіття; надзвичайно тяжкі умови пра- ці робітників, відсутність техніки безпеки, постійні каліцтва; занадто довгии pow чий день.

1, 2, 6, 7

Объяснение:

1. По своему политическому устройству Россия в начале XIXв. была:
а) самодержавной монархией. 

2. Существовавшие в Российской империи в XIXв. группы населения, наделенные определенными правами и обязанностями, закрепленными законами государства, традиционным правом и передаваемыми по наследству, назывались:
б) сословиями .

3. Проект реформы государственного управления по поручению Александра I подготовил:
б) М.Сперанский .

4. Указ «о вольных хлебопашцах» предусматривал:
в) освобождение крестьян за выкуп с землей с согласия помещика.

5. Кого в годы правления Александра I называли Негласным комитетом?
г) круг близких царю людей, подготовивших проекты реформ.

6. Укажите одно из направлений внешней политики России начала XIXв:
 г) борьба с Турцией за Балканы и с Ираном за Закавказье.

7. По условиям Тильзитского мира Россия:
а) присоединилась к континентальной блокаде Англии.

8. Смоленское сражение в ходе Отечественной войны 1812г.
б) позволило соединиться 1-й и 2-й русским армиям.

9. Священный союз был создан:
б) Россией, Австрией и Пруссией .

10. Что было главным фактором победы России в Отечественной войне 1812г.?
в) Национально-освободительный, народный характер войны.

11. Первой тайной организацией декабристов был(о):
а) Союз

12. Что было основной чертой правления Николая I?
г) расширение функций Собственной его императорского величества канцелярии.

13. Какой переход называют промышленным переворотом?
б) от ручного труда к машинному.

14. Почему первую половину XIXв называют «золотым веком» русской культуры?
а) русская культура заняла одно из ведущих мест в мире.

15. Наставником великого князя Александра II был:
 б) В.А. Жуковский .

16. Соотнесите имена российских императоров и проведенные в их царствования преобразования:

ответ:1в, 2а, 3г, 4б .

1.Александр I-в) указ о «вольных хлебопашцах».
2.Николай I -а) реформа государственных крестьян П.Д. Киселева.
3.Александр II-г) отмена крепостного права.
4.Александр III-б) отмена временнообязанного состояния крестьян.

17. Освобожденные от личной зависимости, но не переведенные на выкуп крестьяне назывались:
 г) временнообязанными.

18. Участие различных сословий в местном самоуправлении стало возможным в результате проведения в 1860-1870-х гг.:
г) земской реформы.

19. Кому принадлежат слова: «Лучше начать уничтожение крепостного права сверху, нежели ждать того времени, когда оно начнет само собой уничтожаться снизу»?
 в) Александру II .

20. Земские учреждения не решали вопросов:
 в) организации судебных органов.

21. Первая народническая организация в России называлась:
а) «Земля и воля».

22. Какова была цель «хождения в народ»?
в) вызвать революционный взрыв в деревнях.

23. В состав Тройственного союза входили:
г) Австро-Венгрия, Германия, Италия

24. Ведущим направлением в живописи второй половины XIXв. был:
г) критический реализм.

Жіноча освіта — збірне поняття, яке охоплює комплекс проблем і дискусій навколо навчання дівчат і жінок від початкової до вищої школи. Воно містить питання гендерної рівності й однакового для всіх доступу до освіти, проблему роздільного навчання та його релігійного спрямування як звично релевантної до жінок практики. У ширшому контексті тему жіночої освіти пов’язують із проблемою подолання бідності, адже освічені жінки набагато рідше вступають у ранні та примусові шлюби, помирають при пологах, захворюють інфекційними хворобами і взагалі мають набагато більше можливостей для повноцінного життя.