Задание 1.
А) 1. конституционный (1640-1642) г.
2. воина между королем и парламентом (1642-1647) г.
3. буржуазно-демократический (1647-1649) г.
4. кромвелевская республика (1649-1653) г.
5. протекторат кромвеля (1653-1658) г.
6. рестоварация монархии(1660-1688) г.
Б) Олеверу Кромвелю то что он разогнал парламент и через время он принял титул лорда протектора который давал ему королевские права.
В) Плюсы:
1. экономический рост
2. высокие темпы развития наемного труда
3. появилось более качественное производство и большее по количеству
Минусы:
1. обострение социального неравенства между работодателями и наемными рабочими.
2. появились экономические кризисы.
Объяснение:
Задание 1.
А) 1. конституционный (1640-1642) г.
2. воина между королем и парламентом (1642-1647) г.
3. буржуазно-демократический (1647-1649) г.
4. кромвелевская республика (1649-1653) г.
5. протекторат кромвеля (1653-1658) г.
6. рестоварация монархии(1660-1688) г.
Б) Олеверу Кромвелю то что он разогнал парламент и через время он принял титул лорда протектора который давал ему королевские права.
В) Плюсы:
1. экономический рост
2. высокие темпы развития наемного труда
3. появилось более качественное производство и большее по количеству
Минусы:
1. обострение социального неравенства между работодателями и наемными рабочими.
2. появились экономические кризисы.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Про які події йдеться в уривку?"Партійне життя наше в Києві зовсім завмерло, бо частина членів Української демократично-радикальної партії впірнула цілковито в легальну культурно тню працю в ті”, в організацію Народного Університету, а друга – у працю в першій українській щоденній газеті “Громадська Думка”, в місячнику “Нова Громада”та в журналі “Україна”, у який переіменувалася “Київська Старина” після відсвяткування свого 25-річного ювілею…
ответ:У які роки відбувалися події, засвідчені уривком зі щоденника Є. Чикаленка?
«Партійне життя наше в Києві зовсім завмерло… »
«Партійне життя наше в Києві зовсім завмерло, бо частина членів Української демократично-радикальної партії впірнула цілковито в легальну культурно тню працю в ті”, в організацію Народного Університету, а друга – у працю в першій українській щоденній газеті “Громадська Думка”, в місячнику “Нова Громада”
та в журналі “Україна”, у який переіменувалася “Київська Старина” після відсвяткування свого 25-річного ювілею… Отже, з розквітом українського культурно тнього життя поступово завмирало партійне, а після розпуску 2-ї Державної думи, коли почалася страшенна столипінська реакція, і зовсім завмерло»
1906 — 1907 рр.