Як нацисти намагалися "остаточно вирішити єврейське питання."(до десяти речень)

ответ:

памятник – это довольно широкое понятие, имеющее несколько значений. основное назначение памятника – увековечить память о каком-нибудь событии, личности, явлении, вымышленном персонаже.   памятником может быть как одиночная скульптура, так и целая архитектурная композиция. памятниками также называют рукописи и материальные остатки какой-то древней культуры. памятники воздвигают не только в честь трагических событий, но и в честь радостных, веселых. в последнее время во многих городах улицы украшены юмористическими памятниками, неповторимый облик населенного пункта. например, памятник чаепитию, памятник водопроводчику и т.д. зачастую памятники каким-то знаменитым людям ставятся в местах, к которым эти люди не имели никакого отношения. например, памятники пушкину есть во многих городах, даже в тех, где поэт никогда и не бывал. это просто дань уважения.

мемориал – это более узкое понятие. это архитектурное сооружение, призванное увековечить память о каком-то трагическом событии. обычно они ставятся на том самом месте, где происходили эти события (например, какая-то битва). часто перечисляются фамилии погибших людей. это знак памяти, скорби, почитания, .

За скіфською легендою трьом синам першого чоловіка Таргітая з неба впали золоті дари: плуг, ярмо, сокира і чаша. Чи були це символічні знаки? Адже знаряддя обробітку ґрунту – плуг і ярмо – разом з двома іншими – сокира (ремесло), чаша (ритуальний атрибут) – міцно прижилися в народів Подніпров’я. Це засвідчують археологічні знахідки: знаряддя праці, рештки житла, керамічні вироби, будівельні матеріали, залишки майстерень, художні вироби з міді, заліза, золота, срібла, кості й скла.

Хліборобство: рільництво, городництво, садівництво.

Обробіток землі, вирощування хліба – це провідна галузь господарства українців. Його початки сягають VI-V тисячоліття до н.е., тобто раннього неоліту.

Згадаємо записи Геродота про те, що Скіфія торгувала хлібом з іншими країнами, легендарну Артанію (Оратанію). Звичай “хліба – солі” – свідчення найпочеснішої праці хліборобів. На території України археологами віднайдено понад 150 поселень, у яких виявлено знаряддя обробітку грунту: плуги, борони, серпи, а також жорна, що перемелювали зерно.

Найдавнішим знаряддям землеробства визнано рало (епоха бронзи), пізніше з’являється соха, яка застосовується для обробітку грунту в лісових районах. У народних казках іноді згадуються золоті наральники, які є успадкованими знаннями про золотий плуг скіфів, що пов’язувався у народній уяві з чарівною небесною субстанцією.

Дослідження знайдених археологами знарядь землеробства підтверджують, що від давньоруського плуга веде свій родовід і український плуг. Застосовувались у землеробстві також борони, волокуші, лопати тощо.

Відомості про цю найпоширенішу галузь господарської діяльності в Київській Русі дають також літописи. З них довідуємося, що наші предки сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, гречку, горох, льон, боби, коноплі. На городах вирощували овочі: капусту, ріпу, огірки, цибулю, хміль, мак, гірчицю; у садах – плодові дерева: яблуні, груші, сливи, вишні.