Історія виникнення бальних танців

Кожний, хто хоче навчитись танцювати і має достатню наполегливість в навчанні, може стати справжнім танцюристом. Танець складається із декількох фігур, якими без особливих труднощів можуть оволодіти всі бажаючі. Безсумнівно, композиції рухів прикрашають танець, але це тільки доповнення. Краще танцювати най ші фігури, підкоряючись ритму, чим складніші композиції, але в приближеному ритмі. Тільки завдяки ритму ми отримуємо справжнє задоволення від танцю.

Бальні танці – це група парних танців, що має народні витоки і виконуються на вечорах, балах, змаганнях.

З величезної різноманітності як елітних, так і народних танців. В групу бальних потрапили танці, що характеризуються за двома ознаками: всі бальні танці є парними; пару складають чоловік і жінка, танцюючи з дотриманням фізичного контакту.

Метою статті є спроба висвітлити історію виникнення та становлення бальних танців у світі. Відповідно до мети постають наступні завдання: встановити основні етапи становлення бальних танців, висвітлити історію становлення бальних танців на території Східної Європи.

З давніх часів люди прагнули налагоджувати відношення з представниками різних кругів суспільства. З цією метою влаштовувалися бали.

Бал із французької – збори численного суспільства осіб обох статей для танців.

В Росії бали почали влаштовуватися по указу Петра І з 1718 р. Вони називалися асамблеями. На асамблеях вели ділові бесіди, палили трубки, пили вино, грали в шашки і шахи. Головною розвагою були танці. Не відразу далося нашим предкам мистецтво невимушеного світського спілкування. Перший час в перервах між танцями всі сиділи як німі. Після смерті Петра І в Росії закінчилася епоха асамблей і почалася епоха балів. Майстрових вже не за придворний етикет став строгішим. Сповіщати про бали стали не барабанним боєм, а спеціальним за Объяснение:

Объяснение:

принятое в литературе название модернизационных реформ (и самого периода их проведения) в Османской империи с 1839 до 1876 года, когда была принята первая османская конституция[1]. Основные принципы реформ были изложены в Гюльханейском хатт-и-шерифе, изданном султаном Абдул-Меджидом 3 ноября 1839 года при вступлении на престол. В отличие от прежних реформ, главное место в Танзимате занимали не военные, а социально-экономические преобразования. Инициатива принадлежала образованной группе бюрократии, которую возглавлял Мустафа Решид-паша, ставший автором Гюльханейского хатт-и шерифа. В течение ряда лет он был послом в Англии и Франции, а затем был назначен министром иностранных дел. Под его руководством был разработан план новых реформ, призванных укрепить центральную власть, предотвратить развитие национально-освободительного движения на Балканах и ослабить зависимость Порты от европейских держав путём при существующего строя к нормам западноевропейской жизни[2].

1) Как называлось каменное изваяние лежащего льва с человеческой головой в Древнем Египте.

2) Разновидность традиционного гроба, использовавшаяся для захоронения знати. Изначально употреблялось для обозначения гробниц из троадского известняка, якобы быстро впитывать в себя человеческие останки - это...

3)Искусство создания объёмных художественных произведений путём резьбы, лепки или отливки - это...

4)Памятник, сооружение в виде сужевающегося кверху гранёного каменного столба - это...

5)Сооружение из мрамора, гранита в котором хранится гроб с прахом умершего - это...

6)Крупнейшая из Египетских перамид, памятник архетиктурного Искусство Древнего Египта - это...