На розвиток чого вплинув технічний винахід Середньовіччя? ​

В епоху Середньовіччя розвиток техніки проходив повільно, через накопичення й передачу практичного досвіду. Процес ішов нерівномірно. У сільському господарстві вдосконалювалися переважно засоби рільництва. В XI-XII ст. набув ширшого застосування важкий залізний колісний плуг із відвалом і зубчаста борона. У цілому ручна сільськогосподарська техніка мало чим відрізнялася від сучасної (коса, серп, вила, граблі тощо).

Удосконалювався видобуток й обробка металів. Горно, яким користувалися до XII ст., з початку XIV ст. замінює домна — піч п'ятиметрової висоти, призначена для плавки руди. За добу в ній виплавляли майже півтори тонни заліза, з якого ковалі виготовляли найнеобхідніше: зброю, знаряддя праці, прикраси тощо. Ковалів у епоху Середньовіччя дуже шанували, а їхнє ремесло прирівнювали до мистецтва чаклунства. Так тривало до ХІІ-ХІІІ ст., поки залізну руду не почали безперебійно видобувати в копальнях.

Інша важлива середньовічна галузь обробки металів — ювелірне ремесло й карбування монет. У Європі перші монетні двори з'явилися в IX. ст. Через нестачу золота основним монетним металом зал питалося срібло. Тривалий час провідним районом видобутку срібла, з якого карбували монети, були гори Гарцу в Центральній Німеччині. Багаті поклади срібла тут відкрили ще в 970 р.

Із V- VI ст. у Європі зерно починають молоти у водяних млинах, відомих ще з часів Римської імперії. Будова млина постійно вдосконалювалася і з часом його стали використовувати для подрібнення рули, при обробці конопляного волокна, шкір тощо.

Розквіт ткацтва пов'язаний з винайденням у IХ ст. вертикального ткацького верстата. Від іспанських арабів європейці купували бавовну, що сприяло зародженню нових видів виробництва: плетіння, вишивка, мереживо, килими. У Західній Європі навчилися виготовляти й шовк.

Технічні відкриття, які з'явилися в епоху Середньовіччя, різко змінювали життя людей. Так, у IX-X ст. замість ярма з'явився хомут. Це дозволило запрягати для оранки коней, а не биків, перевозити великі вантажі. Ярмо ускладнювало дихання, сповільнювало швидкість руху, а хомут, змістивши центр ваги на спину, вивільнив сили тварин для роботи.

З XI-XII ст. для будівництва використовують обпалену цеглу, цемент, вапняну штукатурку, облицювальні кахлі, черепицю. У XII ст. у Європі спорудили перший водопровід з елементами каналізації. Споруджуючи храми й навіть будинки знаті, дедалі частіше використовували кольорове скло і вітражі.  

Реформы Петра I, Петровские преобразования XVIII века — преобразования в государственной и общественной жизни, осуществлённые в период правления в России Петра I 1725 гг.

Царь Пётр I за работой

Всю реформаторскую деятельность Петра I условно можно разделить на три периода (этапа): 1696 — 1721 гг. — Азовская кампания Петра и период Северной войны (1700—1721), включая основание Санкт—Петербурга в 1703 г. и Полтавскую битву в 1709 году, а далее — 1721-1725 гг. — время становления Российской империи; походы на Кавказ и кончина Петра в феврале 1725 года.

Объяснение:

СДЕЛАЙ ЛУТШИМ

Памятник установлен в 2001 году и торжественно открыт 2 сентября того же года на центральной площади города напротив здания Мстиславского районного исполнительного комитета во время празднования Дня белорусской письменности, проводившегося в Мстиславле. Авторами памятника стали скульпторы Александр Ботвинёнок и Александр Чигрин, архитектор Юрий Казаков[2].

Памятник изображает Петра Мстиславца уже в зрелом возрасте в полный рост. В левой руке книгопечатник держит развёрнутую книгу, отведённая назад правая рука опирается на типографский пресс. Полы длинной рубашки и страницы книги позолочены[3]. В бронзовой трёхметровой фигуре первопечатника скульпторам удалось показать главное — красоту мудрости просветителя, его веру в величие печатного слова и силу знаний[4]. На гранитном постаменте надпись на белорусском языке — «ПЕТР МСЦІСЛАВЕЦ».