tsatskina857
?>

С кем был подписан вечный мир?

История

Ответы

maksimovskiy7657

"Вечный мир" был заключен между Русским царством и Речью Посполитой 6 мая 1686 года в Москве.

Со стороны Речи Посполитой договор подписал воевода Познанский и дипломат Кшиштоф Гжимултовский, а со стороны России канцлер и начальник Василий Голицын.

Голубева1440
«Ве́чный мир» (в польской историографии известен как Мир Гжимултовского, польск. pokój Grzymułtowskiego) — мирный договор о разделе Гетманщины, заключён между Русским царством и Речью Посполитой в Москве 26 апреля (6 мая) 1686 года.
Tatgri

Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.

Особливості освіченого абсолютизму Редагувати

Теорія «освіченого абсолютизму», родоначальником якої вважається Томас Гоббс, цілком пройнята раціоналістичною філософією тництва. Сутність її полягає в ідеї світської держави, в прагненні абсолютизму поставити вище всього центральну владу. До XVIII століття державна ідея, виразником якої був абсолютизм, розумілася вузькопрактично: поняття про державу зводилося до сукупності прав державної влади. Міцно тримаючись за вироблені традицією погляди, освічений абсолютизм вніс разом з тим і нове розуміння держави, яка вже накладає на державну владу, що користується правами, і обов'язки. Наслідком такого погляду, що склалася під впливом теорії договірного походження держави, з'явилося те теоретичне обмеження абсолютної влади, яке викликало в європейських країнах цілу низку реформ, де поруч з прагненням до «державної користі» висувалися турботи про загальний добробут тницька» література XVIII століття не тільки ставила завдання критики старих порядків: прагнення філософів і політиків того часу сходилися в тому, що реформа повинна здійснитися державою і в інтересах держави. Не дивно, що ці ідеї припали до смаку деяким монархам, зокрема Фрідріху II. Ще в юності він захопився філософією і листуванням із вільнодумцями, став масоном і написав власний трактат із критикою політичної теорії Макіавеллі, виданий в Голландії під вигаданим ім'ям. А ставши королем, Фрідріх II із завзяттям взявся за проведення реформ — у відповідності із власним розумінням ідей тництва. Він заборонив тортури й оголосив про скасування цензури. Переконаний прихильник свободи віросповідання, король стверджував, що може звести у Пруссії святилища навіть для язичників, якщо ті захочуть оселитися в його державі, а згодом таки розпорядився побудувати католицький собор у Берліні, населеному переважно протестантами. Приватну власність оголосили недоторканною, судочинство за порадою Монтеск'є відокремили від виконавчої влади. За наказом монарха був створений новий звід законів. Фрідріх II запровадив у Пруссії загальну початкову освіту, будував дороги, заохочував заснування нових мануфактур, скасував митниці всередині королівства. Така державна політика, власне, й дістала назву «освіченого абсолютизму»[1].

«Освічений абсолютизм», принаймні в теорії прагнув до союзу монархів і філософів, які бажали підпорядкувати держава чистому розумові. Не дивно, що в літературі «освічений абсолютизм» був зустрінутий захоплено. Найбільш яскравий приклад цього захоплення — політичний світогляд Вольтера, цієї ж точки зору трималася і школа фізіократів з Кене, Мерсьє-де-ла-Рів'єром і Тюрго на чолі.

Daletskaya982
Изучая историю России конца XV века, я узнал, как тяжело жилось крестьянам во время крепостного права. Крестьяне были закрепощены, их права ограничены, они не могли жить там, где им хочется, помещики всячески затрудняли уход крестьян со своих земель. 

Юрьев день или день Святого Георгия Великомученика, покровителя земледельцев ("георгос" по-гречески "земледелец"), почитался у крепостных крестьян. На этот день, начало декабря, приходились расчеты помещика с нанятыми крестьянами по результатам сбора урожая. В ХV веке крестьяне свободно могли оставить землю, на которой они проживали ранее, и перейти к другому землевладельцу, уплатив прежнему хозяину долги и пошлину за пользование двором и земельным наделом - пожилое. Крестьяне - старожильцы, прожившие четыре года и более у землевладельца, в случае перехода уплачивали ему "все пожилое", остальные, прожившие менее четырех лет, платили часть - в зависимости от количества прожитых лет.
С объединением русских земель под властью великого князя московского был установлен единый порядок: Судебник 1497 года, принятый при великом князе Иване III, ограничивал право крестьян на уход от своих господ в течение года. Теперь крестьянин мог уйти от хозяина, только закончив полевые работы - в течение недели до Юрьева дня и недели после него. Юрьев день был маленьким шансом для крестьянских семей найти себе лучшую долю, работать на помещика хотя бы с небольшой выгодой для себя.
В Судебнике 1550, изданном при царе Иване IV Грозном, право "выхода" сохранилось, но по инициативе Бориса Годунова царь Фёдор Иоаннович запретил переходы крестьян от одного владельца к другому даже в Юрьев день в определенные годы на время составления писцовых книг (описи населения и земельного фонда). Этот запрет оказался неожиданным для крестьян, возникла поговорка: "Вот тебе, бабушка, и Юрьев день!"
Далее в истории Руси происходило большее закрепощение крестьян. В 1649 году было принято Соборное Уложение, юридически закрепившее бе сыск беглых крестьян и возвращение их "с чады и домочадцы и со всеми животы назад, где хто жил".
С Соборным Уложением 1649 принято связывать окончательное оформление крепостничества. В свою очередь, помещики были обязаны взыскивать подати со своих крепостных и своевременно вносить их в казну, а также (со времен Петра I) - сдавать определенное количество своих крепостных в солдаты.
Картина С.В. Иванова открывает важную страницу в истории крепостного права на Руси, художник ярко и точно изобразил в одном сюжете настроение эпохи крепостного права. На первом плане картины видно, как помещик или приказчик расчитывается с крестьянином. Позади уже запряжена лошадь, в телеге собрано все небогатое имущество крестьянской семьи, у сына своя котомка, хозяин положил свой мешок на землю рядом. Крестьянка сидит на тюках и держит вязанку лаптей, крестьянский сын держит поводья, ожидая отца. Хорошо, что есть лошадь, она и привезет куда надо и обработать землю. Вокруг собрался народ, провожает уезжающую семью, лиц людей почти не видно, все угрюмые и озабоченные своей тяжелой судьбой. Урожай уже собран, поля на заднем плане обработаны, вокруг глубокая осень и даже птицы в стае куда-то летят. Люди одеты в теплые вещи - шапки, кафтаны, повседневную ненарядную одежду. Хочется надеятся, что в новом месте крестьянам будет легче жить, хотя о настоящей свободе пока еще рано даже и думать

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

С кем был подписан вечный мир?
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

mouse-0211fsb3509
diana-kampoteks
pristav9
olesya-cat8601
Дмитриевич_Скрябин931
Yuliya
sleek73
NarekAlekseevich779
Александрович Владимирович
olimov
akopsiroyan
Taniagrachev
goldenshtein33333
stepanova-natalie
MAXIM76748