Розташуйте події у хронологічній послідовності: 1 2 3 перші вибори до австрійського парламенту на основі загального виборчого права обрання Андрея Шептицького митрополитом греко-католицької церкви урочиста хода Львовом фізкультурно-спортивних організацій - Шевченківський здвиг

1-Обрання Шепт
2-перші вибори
3-урочиста хода

7. К данному вопросу нужно просмотреть каждое из предложенных событий и определить, когда оно произошло.
1) Введение заповедных лет. Заповедные годы были введены в конце XVI века, так что это событие не относится к XVII веку.
2) Учреждение стрелецкого войска. Стрелецкое войско было учреждено в XV веке, так что это событие относится к XV веку, а не XVII веку.
3) Создание полков "нового строя". Это событие произошло в XVII веке, именно в 1682 году, поэтому оно относится к XVII веку.
4) Созыв первого Земского собора. Земские соборы начали созываться с 1549 года, так что это событие относится к XVI веку, а не XVII веку.

Ответ: 3) создание полков «нового строя».

8. Чтобы ответить на этот вопрос, нужно знать, когда было принято Соборное уложение.
1) XIV век. Соборное уложение не было принято в XIV веке.
2) XV век. Соборное уложение не было принято в XV веке.
3) XVI век. Соборное уложение было принято в 1649 году, поэтому оно относится к XVII веку.
4) XVII век. Соборное уложение было принято в 1649 году, поэтому оно относится к XVII веку.

Ответ: 3) XVI век.

9. Чтобы определить, к какому периоду относится Смутное время, нужно просмотреть предложенные варианты и определить, когда произошло это событие.
1) вторая четверть XV века. Смутное время не началось в этот период.
2) третья четверть XVI века. Смутное время началось немного позже, так что это не подходит.
3) конец XVI - начало XVII века. Смутное время началось в 1598 году и продолжалось до 1613 года, так что это событие относится к концу XVI - началу XVII века.
4) конец XVII века. Смутное время закончилось задолго до конца XVII века, поэтому это не подходит.

Ответ: 3) конец XVI - начало XVII века.

10. Чтобы определить, какое из перечисленных событий произошло раньше остальных, нужно рассмотреть время их происхождения.
1) Восстание под предводительством Ивана Болотникова. Это восстание произошло в 1606-1607 годах.
2) "Соляной бунт". Это событие произошло в 1648 году.
3) "Медный бунт". Это событие произошло в 1662 году.
4) Восстание под предводительством Степана Разина. Это восстание произошло в 1670-1671 годах.

Ответ: 1) восстание под предводительством Ивана Болотникова произошло раньше остальных событий.

11. Чтобы узнать, в каком веке была совершена первая русская экспедиция по маршруту, изображенному на схеме, нужно рассмотреть варианты временного интервала и определить, в каком диапазоне попадает данное событие.
1) XVI век. Судя по схеме, первая экспедиция произошла позже XVI века.
2) XVII век. Для первой русской экспедиции был выбран маршрут "Каспий - Волга - Кама - Вятка - Волга". Это событие произошло в 1609 году, поэтому оно относится к XVII веку.
3) XVIII век. Первая русская экспедиция произошла раньше XVIII века.
4) XIX век. Первая русская экспедиция произошла раньше XIX века.

Ответ: 2) XVII век.

12. Чтобы узнать, к какому явлению или событию в отечественной истории посвящена данная картина В. И. Сурикова, нужно рассмотреть предложенные варианты и определить, с чем они связаны.
1) Церковному расколу. На картине не изображены события, связанные с церковным расколом.
2) Смутному времени. На картине не изображены события, связанные со Смутным временем.
3) Подчинению Новгорода Москве. На картине не изображены события, связанные с подчинением Новгорода Москве.
4) Спору нестяжателей и иосифлян. Данная картина В. И. Сурикова называется "Боярыня Морозова" и описывает события, связанные с спором нестяжателей и иосифлян.

Ответ: 4) спору нестяжателей и иосифлян.

13. Чтобы расположить события в хронологическом порядке, нужно определить, когда они произошли.
1) Правление Лжедмитрия I. Лжедмитрий I правил с 1605 по 1606 год.
2) Ливонская война. Ливонская война проходила с 1558 по 1583 год.
3) Медный бунт. Медный бунт произошел в 1662 году.
4) Освобождение Москвы Вторым ополчением. Освобождение Москвы Вторым ополчением произошло в 1612 году.

Ответ: 2, 3, 1, 4 (Ливонская война, Медный бунт, Правление Лжедмитрия I, Освобождение Москвы Вторым ополчением).

14. Чтобы установить соответствие между событиями XVII века и историческими лицами, нужно рассмотреть каждое из событий и исторических лиц и определить, чья деятельность была связана с этими событиями.
СОБЫТИЯ (ПРОЦЕССЫ) XVII в.
А) "Поход за зипунами".
Б) Освоение Дальнего Востока.
В) Церковная реформа.

ИСТОРИЧЕСКИЕ ЛИЦА
1) Филарет.
2) Никон.
3) Е. Хабаров.

Ответ:
А) "Поход за зипунами" - 4) С. Разин.
Б) Освоение Дальнего Востока - 3) Е. Хабаров.
В) Церковная реформа - 2) Никон.

15. Чтобы определить, какие из предложенных терминов обозначают понятия, явления, возникшие в XVII веке, нужно рассмотр

В період Першої світової війни, союзницькі армії (які складалися з альянсу країн Ентенти) зіткнулися з рядом неузгодженостей в ході своїх фронтових дій. Ось декілька прикладів:

1. Однією з головних неузгодженостей були труднощі з комунікацією між різними союзницькими арміями. Завдяки технологічному прогресу, який відбувався в цей період, з'явилося багато нових засобів спілкування, таких як радіо чи телеграф. Проте, не у всіх арміях вони були відомі і використовувалися. Це доводило до труднощів у передачі важливої інформації між союзниками, а також до неможливості координації дій на полі битви.

2. Іншою причиною неузгодженостей були різні стратегії, цілі й підходи до проведення бойових операцій. Наприклад, генерал Франції Маршал Фердінанд Фоше прагнув до проведення наступальних операцій на протязі всього фронту, тоді як британські командири, такі як маршал Дуглас Гейг, більш вагу придавали локальним операціям і ставили більший акцент на захист. Це створювало конфлікти та неузгодженості в стратегічних рішеннях.

3. Протистояння у розподілі ресурсів було ще однією причиною неузгодженостей. Різні армії боролися за отримання достатньої кількості зброї, боєприпасів, їжі та інших ресурсів. Завдяки цьому, деякі армії могли бути краще екіповані і підготовлені до бою, ніж інші. Це також призводило до неналежного використання ресурсів та зменшувало ефективність усієї союзницької війни.

Наслідком цих неузгодженостей було погіршення ходу війни та затяжне її тривалість. Армії не могли ефективно координуватися та спільно атакувати ворожі позиції. Це змусило військове командування великих держав брати на себе велику відповідальність та перерозподіляти свої ресурси для спроби покращити виконання бойових завдань.

Відсутність спілкування та неузгодженість вищих військових стратегій також створювали негативну атмосферу в солдатських окопах. Вояки могли відчувати неувагу та небажання власних командирів, а також втрачати довіру до цілком військових справ. Така обстановка могла призводити до зміни моралі військ, зниження бойових дій та загальної дезорганізації на фронті.

Крім того, труднощі з отриманням ресурсів та різними стратегіями завдали серйозного удару по довіри та підтримки між підконтрольними територіями та населенням, на чиї ресурси розраховували армії. Це знижувало підтримку в усій війни та можливість для забезпечення так званого "загального напруження" на тилу.

Отже, неузгодженість фронтових дій союзницьких армій під час Першої світової війни мала серйозний вплив на подальший хід війни та загальну атмосферу в військових таборах. Це показує важливість спільної стратегії, координації та впевненості у виконанні військових операцій, щоб досягти успішних результатів.