Соч по истории Казахстана 5 класс последнее задание ответь на во верно или неверно​

вироблення власного шляху залежно від конкретних реалій кожної країни. Не варто механічно копіювати чужий досвід. Реформи не можуть бути проведені моментально (Китай не застосовував "шокової терапії" і тотальної приватизації);

2) врахування гармонійної єдності і масштабів реформування, темпів розвитку і міри навантаження на суспільство, прагнення до прогресу при збереженні стабільності. Важливими є питання про зв'язки між реформою, розвитком і стабільністю. Реформа - рушійна сила розвитку, розвиток - ціль реформи, стабільність - основна передумова реформи і розвитку;

3) одночасне здійснення економічної і політичної реформ. Однак темпи політичної реформи порівняно з економічними перетвореннями мають бути значно нижчими;

4) виявлення ролі ринкових механізмів для забезпечення динамічності економічного розвитку країни, поліпшення якості макрорегулювання (Китай намагається розвивати переваги ринкової економіки і звести нанівець її витрати);

5) приділення основної уваги науці й освіті для того, щоб домогтися прориву в науці і стати світовим науково-технічним лідером;

На­уч­ные исс­ле­дова­ния уче­ных Ка­захс­та­на:  

В 1935 г. бы­ла из­да­на «Ис­то­рия Ка­захс­та­на с древ­ней­ших вре­мен», на­писан­ная про­фес­со­ром С. Ас­фенди­яро­вым;  

Обоб­ща­ющие тру­ды по проб­ле­мам ка­захс­ко­го язы­коз­на­ния и ли­тера­туро­веде­ния в 20-ЗО-е гг. бы­ли соз­да­ны С. Сей­фул­ли­ным, С. Му­кано­вым, А. Бай­тур­сы­новым, K. Жу­бано­вым;  

На­кану­не Ве­ликой Оте­чест­вен­ной вой­ны в 57 на­уч­ных уч­режде­ни­ях Ка­захс­та­на (вклю­чая ву­зы) тру­дились бо­лее 1700 уче­ных;  

Рас­хо­ды по го­сударс­твен­но­му бюд­же­ту на на­уч­но-исс­ле­дова­тель­ские уч­режде­ния по рес­публи­ке вы­рос­ли в 12 раз: с 1,2 млн. руб­лей в 1933 г. до 14,4 млн. руб. в 1939 г.;  

Предп­ри­нима­лись ме­ры по соз­да­нию на­уч­ных уч­режде­ний.  

Так, еще при Кир­ревко­ме (Каз­ревко­ме) бы­ла об­ра­зова­на Уче­ная ко­мис­сия, пре­об­ра­зован­ная за­тем в на­уч­ный от­дел. Поз­же на­уч­ный от­дел стал функ­ци­они­ровать при Нар­комп­ро­се. Бы­ли соз­да­ны кра­евой ар­хив, му­зей. По­яви­лись на­уч­ные уч­режде­ния: стан­ция за­щиты рас­те­ний, ве­тери­нар­но-бак­те­ри­оло­гичес­кий инс­ти­тут, инс­ти­тут удоб­ре­ний и аг­ро­поч­во­веде­ния.

В 1932 г. в Ал­ма-Ате бы­ла соз­да­на ста­ци­онар­ная ба­за Ака­демии на­ук СССР.