Що було спільного та відмінного в правлінні Цезаря й Августа

Объяснение:Основні відмінності між Юлієм Цезарем та Августом:

1. Найсильнішою якістю Юлія Цезаря був його геній військового генерала та мав терпіння до спокійного управління через своє его. А найсильнішою стороною Августа була його адміністративна майстерність. Однак він оточив себе здібними радниками.

2. Відносини Юлія Цезаря із Сенатом були дуже напруженими. Це навіть коштувало йому життя. А Август вибудував чудові стосунки з Сенатом, що сприяло його подальшим успіхам.

3. Цезар поставив себе за диктатора Риму і похвалився своєю владою. Август потроху приймав владу. Він доклав великих зусиль, щоб створити враження, що він відстоює республіку та незалежність сенату, перекладаючи все більше влади на себе.

4. Юлій Цезар не приділяв достатньої уваги для особистої безпеки. Через це він опинився в руках своїх вбивць. А Август сформував преторіанську гвардію, щоб запобігти вбивству від зрадників чи заколотників.

Основні подібності Юлія Цезаря та Августа:

1. Обидва були популярними серед простих римлян.

2. Армія була лояльною до обох.

3. Обидва внесли чималий внесок у розвиток могутності Римської імперії. Август навіть сказав: "Я знайшов Рим містом цегли і залишив його містом з мармуру".

4. Обидва були хорошими письменниками.

5. Вони виховували культ особистості на основі соціальних ініціатив, спрямованих на загальне благо.

Можно лучший ответ

Вже в другій чверті XVIII століття було зрозуміло, що царизм не має жодних намірів щодо збереження української автономії, передбаченої ще Березневими статтями 1654 року. Після двірцевого перевороту 1762 року на московський імператорський престол зійшла Катерина II, дружина імператора Петра III, яка одразу спрямувала всі зусилля на посилення влади самодержавства у величезній імперії. Важливим аспектом у політиці імператриці стало так зване «зросійщення ополячених окраїн» (під «окраїнами» царизм вбачав українські та білоруські землі). Такі плани Катерини II не передбачали ні існування козацької держави Гетьманщини, ні козацьких вольностей, ні Запорізької Січі. Коли 1764 року було ліквідовано гетьманщину, а ще через рік — полково-сотенний устрій на Слобожанщині, останнім оплотом української свободи залишалася Запорізька Січ, яку в панівних колах Росії бачили як «кубло бунтівників та бандитів». Царизм лише чекав слушної нагоди для ліквідації козацької вольниці.

Поражение, понесенное Австрией в войне с Пруссией в 1866 года, углубило внутренний кризис империи. В результате австрийские правящие круги были вынуждены принять программу федерализации страны, выдвинутую венграми. Процесс происходил быстро — в марте 1867 года австро-венгерское соглашение было заключено, а уже в мае его утвердил рейхсрат. На основе этого соглашения Австрийская империя была переименована в АвСтро-Венгерскую. Граница между двумя частями империи устанавливалась по реке Лейте (отсюда название Австрии — Цислейтания, а Венгрии — Транслейтания).

Объяснение: