«Льодовим побоїщем» називають:

Ледовое побоище- это битва, произошедшая на льду Чудского озера в субботу 5 апреля по юлианскому календарю (12 апреля по пролептическому григорианскому календарю) 1242 года с участием новгородцев и владимирцев под предводительством Александра Невского, с одной стороны, и войсками Ливонского ордена — с другой.

Битву на Чудському озері - бій дружини новгородців і володимирців під проводом Олександра Невського проти збірного лівонсько-естонського загону в складі якого було кілька десятків лицарів Лівонського ордена, який тоді був васалом Тевтонського ордена, в районі Чудського озера, що сталася 5 квітня 1242 року.

1. б
2. 1914
3. а
4. Антанта
5. 4 листопада 1918
6. 1917 (?)
7. г(наступ), а, б, г (Сомма)
8. 31 травня - 1 червня 1916
9. Західний, Східний, Балканський, Кавказський, Італійський, На Близькому Сході, Африканський, Азійський
10. Массове використання новітніх технологій (кулемети, танки, літаки, дирижаблі, підводні човни), передова роль артилерії, підводна війна, окопна війна, піхота як "гарматне м'ясо"
11. Швидка втрата колоній Німеччини, програш війни на морі, провал плану Шліффена призвів до позиційної війни, вступ у війну США через агресивну політику Центральних держав, втрата Італії як союзника, зростання внутрішніх проблем, що призвели до революції в Німеччині.

На императора за короткое время было организовано несколько покушений.

В декабре 1880 года Юрием Богдановичем и Анной Якимовой была арендована под именем супругов Кобозевых сырная лавка в подвале дома. Из неё стали делать подкоп под улицей, по которой проходил маршрут императорского кортежа. В подкоп предполагалось заложить мину. Выкопанную землю прятали в кадки, прикрывая буквально парой слоев сырных голов.

В день покушения император поехал другой дорогой, потому использовали запасной план - расставили вдоль маршрута следования бомбистов.

Первая бомба, брошенная Николаем Рысаковым убила нескольких человек охраны, но не задела императора. Александр II несмотря на все уговоры не стал сразу ехать во дворец, а вышел из экипажа и спросил что-то у бомбиста. Тогда стоявший неподалёку Игнатий Гриневицкий бросил вторую бомбу, которая нанесла императору смертельную рану.

Убийство Александра и желаемого революционерами результата не принесло и не могло принести. У императоры были сыновья, а также братья и племянники, порядок престолонаследия которых был заранее определён. В такой ситуации смерть монарха не может вызвать династического кризиса, а значит и кризиса власти. Действия террористов были изначально бессмысленны и хотя бы поэтому предосудительны.