Какая политическая история была у джунгар​

..............................

Принятие же христианства, особенно из Византии, для Владимира было наиболее удачным выбором. Византия в те времена переживала подъем во всех отраслях жизни. Арабские государства терпели поражения от Византии, претендовавшей на Сирию и Закавказье. Также успех сопутствовал Византии и на Балканах. Уже исходя из этого, принятие крещения из Константинополя было выгодным. К тому же Византия нуждалась в военной Руси. Эту Владимир оказал и
получил в жены сестру императоров Константина и Василия Анну. “Среди
сложного комплекса побудительных причин выбора Византийского варианта христианства Русью времен князя Владимира Святославовича, на одном из первых мест, стоит культурноисторическая значимость государственного соседства с Византией. Принятие же Западного варианта христианства означала для Владимира подчинение Папской власти, следовательно, об укреплении власти на месте не
могло быть и речи. 

Объяснение:

літопис XIII століття, присвячений історії Галичини і Волині. Збереглася в Іпатіївському літописному ізводі. Охоплює події 1201-1291 років. Вважається головним джерелом з історії Галицько-Волинського князівства.

Спочатку літопис складався з окремих історичних повістей. Лише при створенні загального ізводу була внесена хронологія. За змістом та мовно-стилістичними особливостями Галицько-Волинський літопис поділяється на дві частини:

Галицький літопис (1201-1260), складений у Галичині, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича Галицького;

Волинський літопис (1261-1291), складений на Волині, де найбільше відображаються події на волинських землях у князювання Василька Романовича та його сина Володимира.

Лінгвістично межа між Галицьким і Волинським літописами чітко проходить по 1260/1261 роках[1], проте текстологічні ознаки, характерні для Галицького літопису (цитати з компілятивного хронографа) зустрічаються до 1265 р.з урахуванням текстологічних даних можна говорити про активне редагування закінчення Галицького літопису (1261-1265) редактором Волинського літопису[2].

Невідомі автори Галицько-Волинського літопису (можливо, дружинники) були ідейними виразниками інтересів тих соціальних сил, на які спиралася княжа влада в боротьбі проти великого боярства. Основний текст літопису пронизує ідея єдності Русі, оборона її від зовнішніх ворогів.

Значне місце в Галицько-Волинському літописі посідає історія культури Галицько-Волинського князівства. Від попередніх давньоруських літописів Галицько-Волинський літопис відрізняється майже повною відсутністю церковної тематики.