Определить хронологию возникновения древнейших цивилизаций используя карту «первые очаги культуры»

1) З 14 по 16 столетие украинское общество имело вот такую структуру:
1. Магнати - в их руках было сосредоточена большая часть укр. земель.
2. Шляхта - представители разных социальных групп, но так как несли службу у князя у них была возможность самим себя содержать. Кстати, в 16 веке стали привилегированой верствой общества.
3. Пани - члены советов, феодалы, элита.
4. Зем'яни - мелкая шляхта. Выходцы из селян и мещан, которые получили такой статус за свою военную службу.
5. Духовенство - имели большие привилегии и права. Делилось на: белое и черное.
6. Мещаны - не однородная верствь населения. Делились на: патрициат (самые богатые купцы и промышленники); бюргерство (цеховые мастеры и не особо богатые торговцы); городской плебс (ремесленики, мелкие торговцы).
7. Селяны - самая низкая ступень, которая практически не имела прав.

2) Про это много инфы в интернете. Посмотри. Я бы скинула, но так-как сижу с телефона...

Дмитро Вишневецький був старшим з 4-х синів князя Івана Вишневецького від його першої дружини Анастасії Семенівни — доньки Семена Олізаровича (Олізарія) та княгині Острозької, сестри князя Костянтина Острозького. Дід Дмитра —Михайло Вишневецький-Збаразький, разом з його батьком, дядьками Федором, Олександром, брали участь у Вишнівецькій баталії. Каспер Несецький називав його батьками князів Олександра Вишневецького та його дружину Скорутянку. Відомий як перший організатор козацьких військ. Його попередники — Предслав Лянцокоронський, Остафій Дашкович, залучаючи козацькі загони до своїх військових операцій, використовували їх як силу допоміжну. Вишневецький спирався на козацтво як на головну силу, якою він підпирав власні політичні амбіції. Козацький літописець XVIII ст. Граб'янка називав його навіть козацьким гетьманом, у джерелах XVI ст. такий титул «Байди» не трапляється. Не підтверджено джерелами твердження про те, що він заснував Запорізьку Січ. Зв'язок Дмитрової фортеці з Січчю був лише ідейним. Діяльність Вишневецького лише вказала напрям, у якому пішов подальший розвиток українського козацтва, i дала йому потужний поштовх у цьому напрямі. Це просування козацтва на Низ Дніпра і врешті колонізація придніпровських степів, утворення організації не лише військової, але й політичної з міжнародними зв'язками, заснування козацької фортеці — справжньої Січі в Запоріжжі. Навіть його останній похід, що скінчився катастрофою в Молдавії, став прологом низки молдавських походів, здійснених козаками у наступні кілька десятиріч; найвідомішими з них були походи Івана Підкови (1577) та Тимоша Хмельницького  (1653 р.).