Сор по всемирной ргррпееепре​

экспорт понятие в международной торговле, означающее продажу товаров или услуг в другие страны. Понятие происходит от лат. exporto, что в буквальном смысле означает «вывозить из порта».

импорт importo – ввозить, привозить, вводить; от др.-греч. ἐμπορια ион. ἐμπορίη ἥ – товар, торговля (преимущ. внешняя), поездка по торговым делам) — ввоз товаров, работ, услуг, результатов интеллектуальной деятельности и тому подобное на таможенную территорию государства или страны из-за границы без обязательств на обратный вывоз

экспансия от лат. expansio — распространение, расширение) — территориальное, географическое или иное расширение зоны обитания, или зоны влияния отдельного государства, народа, культуры или биологического вида.

Колонизация — процесс заселения и освоения новых территорий земли людьми.

Факто́рия, Торговый пост (фр. factorie) — торговое поселение (пост), образованное иностранными (чаще всего европейскими) купцами на территории другого государства или колонии.

ответ:

объяснение: китай в епоху мін

на початку xvi ст. у китаї проживала найбільша в тогочасному світі кількість населення - понад 100 млн чоловік. влада знаходилась у руках династії мін (1368-1644), за правління якої відбулося укріплення китайської економіки. у сільському господарстві значно розширилися посівні площі, покращилася техніка землеробства, діяла налагоджена система штучного зрошення. у численних містах процвітали торгівля й ремесла, працювали великі мануфактури. багатолюдні міста вражали іноземців величезними розмірами та дивовижною архітектурою. далеко за межі китаю розходилися високоякісні бавовняні й шовкові тканини, папір, вироби з порцеляни, скла і металів. постійний попит на зовнішніх ринках існував також на «китайський напій» — чай.

із давніх-давен у китай проникали різні релігії, у тому числі християнство та іслам. але панівною стало конфуціанство, назване так за ім'ям його засновника конфуція (кун-фу-цзи - мудрець кун), який жив у vi-v ст. до н.е.

основу конфуціанства становлять високі моральні принципи: чесність, справедливість, вірність обов'язку, відданість. його необхідними умовами є шанування батьків, повага до старших, турбота про молодших, щирість і гуманність. крім того, велика роль відводиться навчанню, тому що воно вдосконалює людину.

конфуціанство внесло в життя китайців чіткий порядок. кожний з них мусив знати своє місце в суспільстві і не виходити за встановлені межі. це означало, що необхідно суворо дотримуватися існуючої станової приналежності. навіть вигляд одягу — вишиті на вбранні квіти чи тварини, вид головного убору, форма пояса — мав підкреслювати становище людини. звичайним людям (селянам, ремісникам, купцям) заборонялося носити коштовності, прикрашати свої будинки і навіть користуватися дорогим посудом. покора імператору була беззаперечною.

майже сорок років імператорам династії мін довелося боротися з японськими тратами, чиї постійні набіги спустошували приморські райони китаю. з великими труднощами урядовому війську вдалося очистити узбережжя від японців. невдовзі китай знову зіштовхнувся з японією, тепер уже на землях кореї. у 1598 р. китайські війська корейцям прогнати японських загарбників. ця війна стала останньою значною перемогою імперії мін. вона коштувала китаю великої крові і спустошила державну казну. для вишукування грошей уряд збільшив податки. у відповідь країну захлеснула хвиля народних виступів.

водночас на північних кордонах китаю виникла нова загроза: завершили своє об'єднання і перейшли в наступ племена маньчжурів. їхні грабіжницькі наскоки на китайську територію зробилися звичайним явищем. страждання китайського населення посилилися, але уряд мін був неспроможний дати ворогу відсіч. невдоволення імператорською владою охопило всю країну і вилилось у широке повстання на чолі з колишнім сільським ковалем лі цзи-чевом. він зібрав велике повстанське військо, захопив у боях ряд провінцій і оголосив себе імператором. потім лі цзи-чен організував похід на пекін і в 1644 р. оволодів китайською столицею. мінська династія припинила своє існування.

лі цзи-чен звільнив селян від податків, а гроші, необхідні для утримання війська, стягував з багатіїв. правління самоназваного імператора тривало всього 42 дні. налякана повстанням знать звернулася по до вчорашніх ворогів - маньчжурів. ті з готовністю відгукнулись і разом з мінським військом розбили повстанську армію. але після перемоги маньчжури заявили, що взяли китай із рук бунтівників, а не народу, і відмовилися залишити країну. так прийшла до влади маньчжурська династія цин (1644-1911).

імперія цин

у завойованому китаї на чолі держави стояв спадковий монарх з необмеженого владою — маньчжурський імператор (бог-дохан). привілейоване становище належало маньчжурській знаті, яка тримала у своїх руках усі вищі посади. на знак покірності маньчжури змушували китайських чоловіків голити частину голови і носити довгу косу. тим, хто відмовлявся виконувати цю принизливу вимогу, на місті відрубували голову. разом з тим маньчжури не чинили місцевому населенню релігійних утисків та прав і не зазіхали на його старовинні традиції. навпаки, багато в чому завойовники самі запозичили в китайців досвід державного іння, їхні вірування і досягнення багатовікової культури.

екзотичні багатства китаю — чай, шовк і порцеляна — здавна приваблювали європейців. купці з португалії, голландії, ії і франції засновували у прибережних містах свої факторії. з xvi ст. почалося проникнення в країну католицьких місіонерів. династія цин противилася зростанню європейського впливу і перейшла до політики «закриття» своїх територій для іноземців. спочатку китайцям заборонили торгувати поза межами цин-ської імперії. під страхом смерті їм не дозволялося будувати великі судна, здатні виходити у відкрите море. потім припинився вивіз із країни металів і шовку, вкрай обмежився продаж чаю. водночас із китаю вислали місіонерів, а християнські храми (понад 300) закрили або зруйнували.

Промы́шленная револю́ция (промы́шленный переворо́т, вели́кая индустриа́льная револю́ция) — переход от ручного труда к машинному, от мануфактуры к фабрике, наблюдавшийся в ведущих западных державах в xviii—xix веках. основной чертой промышленной революции являлась индустриализация — переход от преимущественно аграрной к промышленному производству, в результате которого происходит трансформация аграрного общества в индустриальное. промышленный переворот происходил в разных странах не одновременно, но в целом можно считать, что период, когда происходили эти изменения, начинался от второй половины xviii века и продолжался в течение xix века. характерной чертой промышленной революции является стремительный рост производительных сил на базе крупной машинной индустрии и утверждение капитализма в качестве господствующей мировой системы хозяйства. промышленная революция связана не просто с началом массового применения машин, но и с изменением всей структуры общества. она сопровождалась резким повышением производительности труда, быстрой урбанизацией, началом быстрого роста (до этого рост, как правило, был заметен лишь в масштабах столетий) и увеличением жизненного уровня населения. промышленная революция в европе и сша позволила на протяжении жизни всего лишь 3—5 поколений перейти от аграрного общества (где большинство населения вело натуральное хозяйство) к индустриальному.