Опишите виды хозяйственной деятельности. 1 Собирательство и охота 2 Рыболовство 3 Земледелие \ 4 Скотоводство 5 Освоение металлов

Охота и соберательство это вид ремесла который представляет убийство животного для еды,рыболовство это та же охота но на воде и за рыбой, земледелие вид ремесла который порозумивает сажание деревьев и разных овощей фруктов, скотоводство развидение разного скота, освоение метало добыча изучение металов.

Объяснение:

ответ: я ответила оцени ;-)

1. Хто такі Гайдаміки. Гайдамаки - левенці, Дейнеки - екзонімів учасників збройних загонів народно-визвольного руху в XVIII столітті на території Правобережної України, що відійшла до Речі Посполитої внаслідок Андрусівського перемир'я.

1 Причини виникнення гайдамацького руху

Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681) територія між Дністром і Бугом 20 років мусила залишатися нейтральною і незаселеною. Проте, зважаючи на родючість ґрунтів, сприятливі кліматичні умови, спочатку Туреччина, а згодом Польща розпочинають процес заселення цих земель Правобережжя. Новий колонізаційний рух стає особливо масовим після того, як Ян Собеський видав 1684 р. універсал, що дозволяв козацькі поселення на південь від Росі[1,117]. Після падіння І. Мазепи та поразки П. Орлика система міжнародних договорів 1711--1714 pp. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям. Таким чином, тільки в 1713 р. над Правобережжям були встановлені польсько-шляхетські порядки.

Объяснение:

Под влиянием Первой русской революции заметно возросло национальное самосознание народа. Наиболее дальновидные родители отправляли своих детей в средние и высшие учебные заведения России, а также зарубежных стран. В получении знаний они видели один из защиты своих ущемленных прав. Не случайно значительная часть местной молодежи старалась выбрать юридические факультеты.

Объяснение:

В XIX – начале XX века в Казахстане народное образование развивалось по двум направлениям: религиозному и светскому. Почти до середины XIX века обучение казахских детей осуществлялось в мектебах и медресе, в которых обеспечивали мусульманское образование. Функции учителя выполнял преимущественно мулла. Обучение велось за счет финансовых средств родителей. Мусульманские мектебы в основном посещали мальчики. После завершения учебы в мектебах родители направляли своих детей в такие известные медресе, как «Галия» в Уфе, «Хусайния» в Оренбурге, «Расулия» в Троицке.