Умоляю Які органи виконавчої та законодавчої влади було створено після Жовтневого перевороту? Що сприяло встановленню більшовицької диктатури? 2. Дайте характеристику органам, що ставили метою охорону та захист радянської влади. 3. Коли й чому було розпущено Установчі збори? 4. Чому було розпочато переговори з Німеччиною? 5. Яких поглядів дотримувалися більшовики на можливість та умови підписання миру з Німеччиною? 6. На яких умовах радянська Росія підписала Брест-Литовський договір? 7. Які політичні, економічні наслідки мало підписання Брестського договору? 8. Що таке політика "воєнного комунізму"? 9. Які заходи більшовиків означали здійснення політики "воєнного комунізму" в промисловості? 10. Охарактеризуйте політику "воєнного комунізму". З якою метою її було впроваджено? 11. Порівняйте програми та практичні дії білого й червоного рухів у Росії. 12. Назвіть причини громадянської війни в Росії. 13. Схарактеризуйте основні операції на фронтах громадянської війни? 14. Які причини перемоги більшовиків у громадянській війні? 15. Поміркуйте, чи була громадянська війна неминучою.

1) Конец белого террора; 2) Конец интервенции; 3) Обретение независимости; 4) Пролетарократия - вся власть у Советов рабочих, крестьянских и армейских депутатов. И все конституционные условия для них; 5) Образование СССР; 6) Свободная конкуренция между частной собственностью с одной стороны, а с другой - государственной и коллективно-кооперативной. Так как никто частников неподдерживал, то они постепенно исчезли; 7) Реализация народовластия путём прямой демократии на местах; 8) Формирование так сказать "интер-партий" внутри ВКП (б) [то есть, партий внутри партии] и активная конкуренция 3 течений: ленинского, левоуклонистского и правоуклонистского; 9) Формирование антисоветских белогвардейско-фашистских террористических организация в эмиграции и с филиалами в СССР, как то: РОВС, НТС-РС, РФП, РПЦЗ, ЗД РСДРП и т. д. 10) Постоянная угроза интервенции в СССР; 11) Самороспуск оппозиционых партий. На 1923 год в СССР, кроме большевиков, были: поалей-ционисты, анархисты, анархо-коммунисты, анархо-синдикалисты, анархо-универсалисты, анархо-индивидуалисты, эсеры, левые эсеры, меньшевики, социалисты-федералисты, грузинские меньшевики и дашнакцутюновцы. К 1928 году оставлись разные анархисты и поалей-ционисты. Последнии распустились в том же году, а анархисты просуществовали до середины 30-ых, имея даже свой музей в Москве; 12) Введение 5-леток; 13) Образование множества массовых общественных организация, как то: Профсоюзы СССР, ОСОАВИАХИМ, ВЛКСМ и т. д.