Значение объединения земель вокруг москвы в 15

это объединение сообщает новый характер московскому княжеству: его границы с пределами народности.завершение территориального собирания северо-восточной руси москвой превратило московское княжество в национальное государство и сообщило великому князю московскому значение национального московская политика выходит на более широкую дорогу: московское государство заводит сложные дипломатические сношения с иноземцами - польшей, литвой, щвецией, т.е.изменяется программа внешней политики(по ключевскому)

значение объединения земель вокруг москвы в 15 веке заключалось в развитии производительных сил,укреплении самого московского государства,для и культурного развития страны,поднятие авторитета на равне и вышес другими государствами.

Історична роль сулли була велика. хоч би якими були його суб'єктивні цілі, об'єктивно саме він заклав основи тієї державної системи, яку згодом розширив і зміцнив цезар і яку ми називаємо "імперією". принцип постійної військової диктатури при збереженні республіканської форми, знищення демократії, ослаблення сенату при його зовнішньому зміцненні, поліпшення адміністративного і судового апаратів, розширення прав громадянства, муніципальне пристрій італії - всі ці заходи згодом знову з'являться в діяльності наступників сулли і увійдуть органічною складовою частиною в державне пристрій риму. диктатура цезаря носила чисто римський характер, вона виросла з попереднього розвитку елементів авторитарної влади. таким чином, правомірно говорити, що монархічна по суті влада цезаря юридично виникла з зосередження в його особі вищих республіканських магістратур. ставши диктатором, цезар у внутрішній політиці, в основному, переслідував три цілі: посилення своєї особистої партії, загальну стабілізацію і рішення проблем по трансформації риму в імперію.

причина безуспешности преобразовательных начинаний сперанского и александра i заключалась в непоследовательности. в этой непоследовательности оценка деятельности александра. новые правительственные учреждения, осуществленные или только задуманные, основаны были на начале законности, т.е. на идее твёрдого и единого для всех закона, который должен был стеснить произвол во всех сферах государственной и общественной жизни, в , как и в обществе. но, по молчаливому или по гласному признанию действующего закона, целая половина населения империи, которого тогда считалось свыше 40 млн. общего пола, зависела не от закона, а от личного произвола владельца; следовательно, частные гражданские отношения не были согласованны с основаниями новых государственных учреждений, которые были введены и надуманны.