Утворення гідрогенкабонату з карбонату

Na2CO3+CO2+H2O=2NaHCO3
CaCO3+CO2+H2o=Ca(HCO3)2

Працюючи з розчинами важливо знати, скільки розчинної речовини в них міститься. Уявіть собі, що могло б статися, якби фармацевт виготовив очні каплі завищеної концентрації.

Існує кілька ів вираження кількісного складу розчину. Найчастіше вміст речовин в розчині виражають у масових частках.

Масова частка (w) – це фізична величина, що визначається відношенням маси розчиненої речовини до маси всього розчину.

Масова частка

де wр – масова частка розчиненої речовини; mр – маса розчиненої речовини; mр-ну – маса розчину.

Масова частка не має розмірності і є додатнім число, меншим за одиницю. На практиці масову частку розчиненої речовини часто виражають у долях одиниці або у відсотках:

Масова частка

Розглянемо приклад розрахунків масової частки розчиненої речовини.

Приклад 1. Визначити масову частку купрум (II) хлориду у розчині, який містить 30 г CuCl2 і 170 г води.

Дано:

m(CuCl2) = 30 г

m(H2O) = 170 г

9-6-1

Розв’язання:

Скористаємося наведеною формулою:

9-6-2

w (CuCl2) – ?

Відповідь: = 15 %.

Це означає, що у 100 г розчину міститься 15 г солі і 85 г води. На масу солі припадає 15% від маси всього розчину.

Масова частка показує скільки грамів розчиненої речовини міститься у 100 г розчину.

Приклад 2. Випаровуванням 250 г розчину добули 5 г солі. Яка була масова частка солі в розчині?

Дано:

m(р-ну) = 250 г

m(солі) = 5 г

9-6-3

Розв’язання:

9-6-4

w(солі) – ?

Відповідь: = 2%.

На практиці часто треба приготувати розчин із заданою масовою часткою розчиненої речовини.

9-6-5 або 9-6-6

Для цього необхідно знати скільки води і розчиненої речовини потрібно взяти, щоб добути розчин із заданою масовою часткою речовини.

Приклад 3. Визначити масу купрум (II) хлориду і води, необхідної для приготування 300 г розчину з масовою часткою солі 0,15 або 15%.

Дано:

m(р-ну) = 300 г

wр = 0,15 або 15%

mр = w • mр-ну або 9-6-7

Розв’язання:

1. Спочатку обчислюємо масу солі, необхідної для приготування розчину: m(CuCl2) = 0,15 • 300 = 45 г або m(CuCl2) = 9-6-8 = 45 г.

2. Обчислюємо масу води:

m(H2O) = m розчину – m речовини

m(H2O) = 300 – 45 = 255 г.

m(солі) – ?

m(води) – ?

При роботі з розчинами зручніше брати не масу води, а її об’єм. Для знаходження об’єму води необхідно її масу поділити на густину.

Якщо масова частка 2%, то це означає, що в 100 г розчину міститься 2 г речовини і 98 г води

9-6-11

m (розчину) = m (реч.)+ m (розчинника)

9-6-9, де V – об’єм; m – маса ; ρ – густина.

1 л води = 1000 мл.

ρ(H2O) = 1 г/мл.

Звідси: 9-6-10 = 255 мл.

Відповідь: m(CuCl2) = 45 г, m(H2O) = 255 г або 255 мл.

Для того, щоб приготувати 300 г розчину з масовою часткою 15% необхідно зважити 45 г CuCl2 і вмістити її в колбу. Мензуркою відміряти 255 мл води і вилити в колбу з сіллю і перемішувати доти, поки не розчиниться вся сіль.

Підсумок:

Масова частка розчиненої речовини у розчині – це відношення маси речовини до маси розчину.

Розчин складається з розчинної речовини і розчинника.

?

Що таке розчин?

Що таке масова частка розчинної речовини?

Що означає: а) 5% розчин солі; б) 20% розчин солі?

Як можна приготувати розчин із заданою масовою часткою розчинної речовини?

1.Дождевая вода в отличие от ключевой не содержит растворенных солей. Поэтому ключевая иода более жесткая Жесткая вода - вода содержащая в себе значительное количество растворённых солей кальция и магния Виды жесткости: временная, постоянная и обшая.

2. Кислородсодержащие кислоты (оксокислоты) получают взаимодействие кислотных оксидов с водой (реакция соединения). Однако очень немногие кислотные оксиды не взаимодействуют с водой. Этим методом не получают труднорастворимые оксокислоты, например, H2SiO3. Кислотный оксид + H2O = Оксокислота. SO3 + H2O = H2SO4 P2O5 + 3H2O = 2H3PO4. Получение кислородсодержащих кислот взаимодействием кислотного оксида с водой. Общий получения кислот. Большинство кислот можно получить действием на соль сильной или менее летучей кислоты (реакция обмена