Складіть план розділення суміші, що складається із крейди та кухоної солі

Железные опилки можно отделять от смеси действие магнита на свойства железа привлекается 

Полученный Прозрачный раствор соли необходимо нагреть до состояния  что-бы выпарать вводу и получить кристалы соли 

На свойствах воды испарается а соль не плавится при такой температуре 

1)

СuO + H2 = Cu + H2O

n(CuO) = 4 моль.

по уравнению n(Cu) = n(CuO) = 4 моль.

m(Cu) = n(Cu)*M(Cu) = 4*64 = 256 г.

2)

С2Н4 + Н2 = С2Н6

n(C2H4) = V(C2H4)/Vm = 10/22,4 = 0,45 моль

По уравнению n(H2) = n(C2H4) = 0,45 моль

V(H2) = n(H2)*Vm  (Vm - молярный объем, равен 22,4 л/моль при н.у.)

V(H2) = 0,45*22,4 = 10 л.

3)

С2Н4 + Н2О = С2Н5ОН

n(C2H5OH) = 12 моль

По уравнению n(C2H4) = n(C2H5OH) = 12 моль

n(H2O) = n(C2H5OH) = 12 моль

m(C2H4) = n(C2H4)*M(C2H4) = 12*28 = 336 г

m(H2O) = 12*18 = 216 г.

4)

2СН3ОН + 2Na = 2CH3ONa + H2

n(Na) = m(Na)/M(Na) = 23/23 = 1 моль

По уравнению n(H2) = n(Na) = 1 моль

V(H2) = n(H2)*Vm = 1*22,4 = 22,4 л.

5)

СaCO3 = CaO + CO2

n(CaCO3) = m(CaCO3)/M(CaCO3) = 80/100 = 0,8 моль

По уравнению n(CO2) = n(CaCO3) = 0,8 моль

m(CO2) = n(CO2)*M(CO2) = 0,8*44 = 35,2 г.

6)

СН4 = С + 2Н2

По уравнению n(CH4) = n(H2)/2 = 8/2 = 4 моль

m(CH4) = n(CH4)*M(CH4) = 4*16 = 64 г.

7)

В образце вещества массой 100 г будет 81,8 г углерода и 18,2 г водорода.

n(C) = m(C)/M(C) = 81,8/12 = 6,82 моль

n(H) = m(H)/M(H) = 18,2/1 = 18,2 моль

Соотношение моль углерода к водороду: n(C):n(H) = 6,82:18,2 = 1:2,7 = 3:8 (нужно получить соотношение в целых числах, потому сначала делим все на наименьшее число, а потом домножаем на такое число, чтобы второе число  получилось целым)

Простейшая формула вещества С3Н8

M(в-ва) = D*M(H2) = 22,8*2 = 45,6 (г/моль)

M(C3H8) = 44 (г/моль). Это и есть истинная формула.

8)

Схематическая реакция, уравненная по углероду:

СН3ОН --> CH4

n(CH4) = n(CH3OH) = 4 моль

m(CH4) = n(CH4)*M(CH4) = 4*16 = 64 г.

9)

NaOH + HCl = NaCl + H2O

m(HCl) = m(p-paHCl)*W(HCl) = 80*0,2 = 16 г

n(HCl) = m(HCl)/M(HCl) = 16/36,5 = 0,44 моль

По уравнению n(NaOH) = n(HCl) = 0,44 моль

m(NaOH) = 0,44*40 = 17,6 г.

10)

СaCO3 = CaO + CO2

m(CaCO3) = m(известняка)*W(CaCO3) = 40*0,75 = 30 г

n(CaCO3) = m(CaCO3)/M(CaCO3) = 30/100 = 0,3 моль

По уравнению n(CO2) = n(CaCO3) = 0,3 моль

m(CO2) = n(CO2)*M(CO2) = 0,3*44 = 13,2 г.

11)

NH3 + HCl = NH4Cl

n(NH4Cl) = n(NH3) = 2 моль.

12)

СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О

n(CH4) = V(CH4)/Vm = 448/22,4 = 20 моль

По уравнению n(O2) = 2*n(CH4) = 2*20 = 40 моль

V(O2) = n(O2)*Vm = 40*22,4 = 896 л.

характеризувати та порівнювати алотропні видозміни Оксигену, фізичні та хімічні властивост добування кисню й озону, практичне їх значення; значення озонового шару для життя на Землі;

пояснювати суть алотропії;

складати рівняння та схеми електронного балансу відповідних хімічних реакцій.

Кисень і озон. Оксиген утворює дві прості речовини: кисень О2 й озон О3. Mr(O2) = 32, Mr(O3) = 48.

У природі озон утворюється в атмосфері з кисню під час грозових електричних розрядів. Характерний запах свіжості, який ми відчуваємо після грози, — це запах озону. Явище існування хімічного елемента у вигляді двох або кількох простих речовин, різних за властивостями і будовою, називається алотропією, а самі прості речовини — алотропними видозмінами (формами, модифікаціями) хімічного елемента.

Кисень О2 й озон О3 — алотропні видозміни хімічного елемента Оксигену.

У чому полягає причина різних властивостей алотропних видозмін, а саме кисню й озону? Ви уже знаєте, що властивості речовини зумовлені її складом і будовою.

Кисень й озон мають однаковий якісний склад, але різний кількісний; однакову молекулярну будову, але різну просторову будову молекул: лінійну — в неполярної молекули кисню і кутову — в полярної молекули озону. Отже, крім подібних ці речовини мають різні властивості.

Добування кисню й озону. Обидві алотропні видозміни Оксигену утворюються у природі. Пригадаємо, що кисень утворюється у процесі фотосинтезу в хлоропластах зелених рослин під дією сонячного світла із вуглекислого газу та води:

Озон, як уже зазначалось, утворюється з кисню під час дії грозових електричних розрядів (мал. 35), а також у верхніх шарах атмосфери (стратосфері) під дією енергії жорсткого ультрафіолетового сонячного випромінювання: