тест по для 8 класса «основания 1.соединение состава сu(oh)2 называется: а) гидроксид меди (ii) б) гидрид меди (ii) в) гидроксид меди (i) г) медный купорос 2. в щелочной среде малиновую окраску приобретает индикатор: а) метиловый оранжевый б) фенолфталеин в) лакмус 3. какое из ниже веществ является основанием: а) сucl2 б) na2so4 b) ва(oh)2 г) сао 4. формулы только оснований записаны в ряду: а) к2о, кон, fe(oh)2 б) li2o, na2o, cu(oh)2 в) naoh, koh, al(oh)3 г) fe(oh)2, mg(oh)2, zn(oh)2 5. формулы только щелочей записаны в ряду: а) naоh, кон, fe(oh)2 б) cu(oh)2, al(oh)3, zn(oh)2 в) naoh, koh, ba(oh)2 г) feo, cuo, so3 6. гидроксиду цинка соответствует формула: 2 из 3 а) zno б) zn(oh) в) zn(oh)2 г) zn2o 7. малорастворимым основанием является: а) cu(oh)2 б) са(oh)2 в) ba(oh)2 г) pb(oh)2 8. какой гидроксид применяется в строительстве, для побелки деревьев, получения  хлорной извести: а) koh б) са(oh)2 в) nh4oh г) fe(oh)3 9. какой гидроксид соответствует оксиду серы (vi): а) н2so3 б) н2so4 в) н2s г) so3 10: чек фото

1.а
2.б
3.в
4.г
5.в
6.бв
7.а
8.б
9.а
10.вбда

 Розпад електролітів на іони під час розчинення у воді або розплавлення називається електролітичною дисоціацією. Розглянемо розчинення у воді такої, наприклад, іонної сполуки, як хлорид натрію. Іони постійно здійснюють невеликі теплові коливання, але удержуються у вузлах кристалічної решітки, оскільки притягуються протилежно зарядженими іонами. Як відомо, в молекулі води, зв'язки між атомами водню і атомом кисню ковалентні, полярні. Електронні пари, що зв'язують атоми зміщені від атому водню до атома кисню. Тому на атомах водню зосереджений частковий позитивний заряд, а на атомі кисню - негативний. Зв'язки кожного атома водню з киснем у молекулі води утворюють між собою, тому центри позитивний і негативних зарядів у молекулі не збігаються. Якщо врахувати лише взаємну перпендикулярність осей електронних хмар, утворених р-електр. атомів, то кут між зв'язками, що розглядаються становить 900 . Насправді такий кут 1050 . Одна з причин збільшення кута - взаємне відштовхування однойменно заряджених атомів водню один від одного. Полярну молекулу води зображають у вигляді диполя, позначаючи заряди на полюсах знаками "+" і "-". Коли кристал сам занурюють у воду, молекули води притягуються до іонів на поверхні кристала до позитивно заряджених іонів - своїми негативними полюсами, а до негативно заряджених іонів - позитивними полюсами. Якщо іон відривається від поверхні кристала, він являється оточеним молекулами води, які притягуються до нього. Ці молекули води утворюють гідратну оболонку іона, що складається з 5 - 7, а то й більшої кількості молекул. Іон оточений гідратною оболонкою називається гідратованим. Отже, розчинення у воді твердої речовини з іонною кристалічною решіткою супроводжується виділенням теплоти в тому випадку, коли сума енергії гідратації всіх іонів у кристалі більша від енергії, необхідної для розривання зв'язків між іонами. Властивості їхні помітно відрізняються від властивостей гідратованих іонів. У безводному сульфаті міді CuSO4 негідровані іони Cu2+ i SO4 2 - - безбарвні, але від розчинення солі у воді іони Cu2+ гідратуються і забарвлюють в голубий колір. Воду, яка виходить з кристалів, називають кристалізаційною водою, а речовини, що містять кристалізаційну воду, називають кристалогідратами. Поведінку електролітів у водному розчині вперше пояснив у 1887 році шведський вчений С. Арреніус. Розроблена ним теорія дістала назву "теорія електролітичної дисоціації". Після винаходу в 1800 р. гальванічно-го елемента італійцем А. Вольта вчені різних країн почали поглиблено вивчати хімічну дію електричного струму. Англійці В. Нікольсон і Н. Карлейль здійснили електроліз води, англієць Г. Деві у 1803 р. одержав лужні та лужно-земельні метали (К, Na, Ba,Са, амальгами) електролізом розплавлених лугів і солей. У 1830 р. англієць М. Фарадей відкрив закони електролізу. Він увів терміни,які й зараз широко вживаються (катод і анод, електроліт і неелектроліт,йон, катіон і аніон, електрохімічнийеквівалент). Катодом він називав негативно заряджений електрод, анодом — позитивно заряджений електрод, електролітами — речовини, якs розкладаються електричним струмомна йони. Однак останнє визначен-ня було помилковим. Катіонами та аніонами він вважав йони, які роз- ряджаються на катоді й аноді.Швед С. Арреніус у результаті екс- периментальних досліджень розробив теорію електролітичної дисоціа- ції, за що йому в 1903 р. було присуджено Нобелівську премію. Він довів,що розклад речовин у розчині на йони відбувається й без дії електричного струму. У цей жчас Д. І. Менделєєв сформулював гідратну теорію розчинів, згідно з якою під час розчинення речовин відбувається сольватація — поєднання молекул розчиненої речовин з молекулами розчинника, унаслідок чого утворюють-ся сольвати (у водних розчинах — гідрати). На 

Me - неизвестный трехвалентный металл
Его оксид Me₂O₃, соль - сульфат Me₂(SO₄)₃ 
Пусть атомная масса металла A г/моль
Тогда молекулярная масса оксида M(Me₂O₃) = 2A + 3*16 =
= 2A+48 г/моль
Тогда молекулярная масса сульфата M(Me₂(SO₄)₃) = 
= 2A+3*96 = 2A+288 г/моль
Уравнение реакции оксида металла с серной кислотой
    Me₂O₃    +     3 H₂SO₄   =   Me₂(SO₄)₃ + 3 H₂O
2A+48 г                                   2A+288 г
1.7 г                                         5.7 г
По уравнению реакции из (2A+48) г оксида металла
получается (2A+288) г сульфата этого металла.
Из 1,7 г оксида, соответственно, 5,7 г сульфата.
 Получаем пропорцию:
  2A+48      2A+288
=
   1.7             5.7
(2A+48  )*5.7 = 1.7*(2A+288)
11.4A + 273.6 = 3.4A + 489.6
8A = 216
A = 27 г/моль
Наиболее близкий по атомной массе элемент  - алюминий. A(Al) = 26,98≈27 г/моль
Алюминий - металл, причем трехвалентный.  Его оксид растворяется в серной кислоте:
Al₂O₃  + 3 H₂SO₄ = Al₂(SO₄)₃ + 3 H₂O
Формула соли Al₂(SO₄)₃  - сульфат алюминия