Әлсізқышқыл мен күштінегізден түзілген тұздардың формулаларын көрсетіңіз. Стандартты температурада осы тұздардың сулы ерітінділерін сипаттаңыз: 2.1. Гидролиз түрін анықтаңыз. 2.2. 1 сатысы бойынша гидролиздің молекулалық және ионды-молекулалық теңдеулерін жазыңыз. 2.3. ЕрітіндініңрН-ын және ортасын анықтаңыз.

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.Приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо

Дано:
m(H2) = 4 r
m(O2) = 64 r
m(H2O)-?
Δm(O2)-?

M(H2) = 2 г/моль
n(H2) = m/M = 4 r/2 г/моль = 2 моль
М(О2) = 32 г/моль
n(O2) = m/M = 64 г/32 г/моль = 2 моль
Составляем УХР:
2Н2+О2 = 2Н2О
Из УХР следует, что 2 моль водорода взаимодействует с 1 моль кислорода, исходя из расчетов по условию задачи кислорода останется
Δn(O2) = 2 моль - 1 моль = 1 моль
Δm(O2) = Δn*M = 1 моль*32 г/моль = 32 г
Воды образуется 2 моль
М(Н2О) = 18 г/моль
m(H2O) = n*M = 2 моль*18 г/моль = 36 г
ответ: 36 г воды и 32 г кислорода осталось неизрасходованными.