1(0.5б. Вкажіть функціональну групу спиртів: а) - СООН; б) - СНО; в) - ОН; г) - О -. 2. (0, 5б.). Вкажіть клас сполук, до складу яких входить карбоксильна група: а) альдегіди; б) карбонові кислоти; в) спирти; г) естери. 3. 3. (0, 5б.)Вкажіть зміну температури кипіння одноатомних спиртів зі збільшенням кількості атомів Карбону: а) зменшується; б) збільшується; в) не змінюється. г) змінюється неоднознозначно 40, 5б.) Виберіть формулу сполуки, яка є основою рідкого мила: а) С2Н5СООNа. б) С17Н35СООNа в) СН3СООК, г) С17Н35СОOK 5.(0.5б.) Виберіть процес , який є якісною реакцією на крохмаль: а) посиніння при додаванні спиртового розчину йоду; б) реакція «срібного д дзеркала»; в) утворення осаду червоного кольору кольору при нагріванні з розчином купрум(ІІ) гідроксиду. г) знебарвлення розчину калій перманганату. 6.(0, 5б.) Виберіть функціональні групи, що містять амінокислоти: а) гідроксильна і гідроксогрупа; б) карбоксильна і нітрогрупа; в) аміно- і карбоксильна; г) гідроксильна і карбоксильна. ІІ- рівень ( ) 7. ( ). Вкажіть вуглеводні, із залишків яких складається молекула крохмалю: а) α-глюкоза; б) β-глюкоза; в) α-фруктоза, г) β-фруктоза 8. Вкажіть усі правильні відповіді: ( ) Вкажіть насичені вищі карбонові кислоти: а) стеаринова; б) олеїнова; в) ліноленова; г) пальмітинова; д) лінолева 9. ( )Обчисліть об’єм (в л, н.у) карбон (IV), який утворюється при спалюванні 1 моль етилового спирту: (напишіть обчислення) а) 22, 4; б) 11, 2; в) 5, 6; г) 44, 8. ІІІ – рівень( ) 10(1, 5б.). Встановіть відповідність між назвою та формулами вуглеводів: а) Глюкоза 1. C12H22O11 б) Целюлоза 2. [C6H10O5]n в) Сахароза 3. C6H12O6 11(1, 5б.) Встановіть відповідність між реагентами та продуктами реакції: 1. СН3СООН + NaОН А) СO2↑+ Н2O 2. С2Н5ОН + O2 Б) СН3СОONa + Н2O 3. СН3СООН + Na2СO3 В) (СН3СОО)2Zn + Н2↑ 4. СН3СООН + Zn Г) СН3СОONа + Н2O + СO2↑

Дано: m(Na2ZnO2)=14,3 г. Знайти: m(Zn(OH)2↓)-? m(NaOH)-?

Розв'язання б.

Записуємо рівняння реакції:

х г у г 14,3 г

Zn(OH)2↓ + 2NaOH = Na2ZnO2 + 2H2O

99 г 80 г 143 г

Над формулами речовин записуємо дані, що є за умовою задачі.

Мольні співвідношення речовин показують коефіцієнти рівняння. Прореагувало 1 моль цинк гідроксиду і 2 моль натрій гідроксиду з утворенням 1 моль натрію цинкату і води.

Обчислюємо молярні маси (M г/моль = Mr) речовин й, відповідно, масу 1 моль цинк гідроксиду і натрій цинкату і 2 моль натрій гідроксиду.

Mr(Zn(OH)2)=Ar(Zn)+2•Ar(O)+2•Ar(H)=65+2•16+2•1=99,

M(Zn(OH)2)=99 г/моль. Маса 1 моль=99 г.

Mr(Na2ZnO2)=2•Ar(Na)+Ar(Zn)+2•Ar(O)=2•23+65+2•16=143,

M(Na2ZnO2)=143 г/моль. Маса 1 моль=143 г.

Mr(NaOH)=Ar(Na)+Ar(O)+Ar(H)=23+16+1=40, M(NaOH)=40 г/моль.

Маса 1 моль=40 г, а маса 2 моль=80 г.

Записуємо під формулами речовин у рівнянні реакції.

Складаємо дві пропорції та розв'язуємо їх.

Пропорція для знаходження маси цинк гідроксиду:

х г / 99 г= 14,3 г / 143 г, звідси х=14,3 г•99 г/143 г=9,9 г.

Пропорція для знаходження маси натрій гідроксиду:

у г / 80 г= 14,3 г / 143 г, звідси х=14,3 г•80 г/143 г=8 г.

Обчислоюємо масу цинк гідроксиду кількістю речовини 0,1 моль за формулою m=y•M:

m(Zn(OH)2)=0,1 моль•99 г/моль=9,9 г.

Відповідь: m(Zn(OH)2↓)=9,9 г; m(NaOH)=8 г б.

Записуємо рівняння реакції: Zn(OH)2↓+2NaOH=Na2ZnO2+2H2O

Обчислюємо молярні маси (M г/моль = Mr) речовин.

Mr(Zn(OH)2)=Ar(Zn)+2•Ar(O)+2•Ar(H)=65+2•16+2•1=99, M(Zn(OH)2)=99 г/моль.

Mr(Na2ZnO2)=2•Ar(Na)+Ar(Zn)+2•Ar(O)=2•23+65+2•16=143, M(Na2ZnO2)=143 г/моль.

Mr(NaOH)=Ar(Na)+Ar(O)+Ar(H)=23+16+1=40, M(NaOH)=40 г/моль.

Обчислюємо кількість речовини натрій цинкату масою 14,3 г за формулою y=m/M.

y(Na2ZnO2)=14,3 г: 143 г/моль=0,1 моль

Мольні співвідношення речовин показують коефіцієнти рівняння. Прореагувало 1 моль цинк гідроксиду і 2 моль натрій гідроксиду з утворенням 1 моль натрій цинкату. Кількість речовини натрію цинкату і цинк гідроксиду однакова, тому y(Zn(OH)2)=0,1 моль, а кількість речовини натрій гідроксиду є у 2 рази більшою, тому y(NaOH)=0,2 моль.

Обчислоюємо масу цинк гідроксиду кількістю речовини 0,1 моль за формулою m=y•M:

m(Zn(OH)2)=0,1 моль•99 г/моль=9,9 г.

Обчислоюємо масу натрій гідроксиду кількістю речовини 0,2 моль за формулою m=y•M:

m(Zn(OH)2)=0,2 моль•40 г/моль=8 г.

Відповідь: m(Zn(OH)2↓)=9,9 г; m(NaOH)=8 г.

Менделеев кестесі

Химиялық элементтер металдық және бейметалдық қасиеттері бар элементтерге жіктеледі.

Көптеген элементтер Периодтық жүйедегі орнына сәйкес бір мезгілде әрі металдық, әрі бейметалдық қасиеттерін көрсетеді. Ондай элементтер екідайлы (амфотерлі) деп аталады. Химиялық қасиеттерінің көп ерекшеліктеріне байланысты жеке асыл газдар - VIIIA- тобы элементтері бөлінеді.

Элементтердің бөлінуіне сәйкес жай заттарды химиялық элементтердің бос күйінде бола алу түрлерін классификациялайды.

Күрделі заттарды құрамы бойынша классификациялау қосылыстардағы табиғатта ең көп тараған қосылысы суға негізделген.

Оттегі Не,Ne және Ar басқа барлық элементтермен қосылыстар түзеді. Олардың ішінде OF2 қосылысы- оттегінің дифториді, қалғандары - оксидтер, себебі оттегі - электртерістігі бойынша фтордан кейінгі екінші элемент. Оксидтер - күрделі заттардың бірінші класы.

Оксидтердің сумен әрекеттесуі нәтижесінде гидрооксидтер алынады. Химиялық қасиеттері бойынша қышқылдық, негізгі және амфотерлі гидроксидтер болып бөлінеді. оларға қышқылдық, негіздік, екідайлы оксидтер сәйкес келеді. Гидроксидтер күрделі заттардың екінші класы.

Гидроксидтердің әр түрлі типтері бір бірімен әрекеттеседі және жалпы формуласы Mx(ЭОy)nMn+ катиондары мен ЭО аниондарынан тұратын оттегі бар тұздар түзеді. Мұндай тұздар орта тұздар деп аталады, ал егер олардың құрамында химиялық әр түрлі екі катион немесе қышқыл қалдықтары болса, онда оларды қос және аралас тұздар деп атайды. Тұздың қышқыл қалдығында сутегі болса, онда қышқыл тұздар, ал гидроксотоп ОН- болса, негіздік тұздар деп атайды. Тұздар- күрделі заттардың үшінші класы.

Күрделі заттардың кең тараған кластарының бірі- бинарлы қосылыстар - оксидтерге, гидроксидтерге және тұздарға жатпайтын күрделі заттар. Бинарлы қосылыстар күрделі заттардың төртінші класы.

Объяснение:

Бейорганикалық қосылыстарды классификациялау алхимиктердің алғашқы тәжірибелерінен бастап, заттардың құрамын, құрылысын және олардың әрекеттесуін зерттеуге арналған жетілген физикалық аспаптары бар ғалым химиктердің қазіргі кездегі жұмыстарына дейін ұзақ даму жолы бар және ол біртіндеп қалыптасты.