1.какой объем водорода выделяется при взаимодействии 160мг кальция с соляной кислотой? 2.сколько литров хлора вступит в реакцию с 2, 5 моль водорода? 3.сколько граммов цинка образуется при взаимодействии оксида цинка с 24г водорода? 4.сколько граммов водорода выделяется при взаимодействии 98г 25%-ного раствора серной кислоты и калия? 5.какое колличество вещества кислорода вступит в реакцию с 8мг оксида серы(iv), содержащего 5% примесей, чтобы образовался оксид серы(vi)? хотя бы 3 любые : -)

1) ca+2hcl=cacl2+h2

n(ca)=0.16/40=0.004

v(h)=0.004*22.4=0,089

2) cl2+h2=2hcl

v(cl)=2/5*22.4=56 л

3)zno+h2=zn+h2o

n(h2)=24/2=12 моль

m(zn)=12*65=780 г

4)h2so4+2k=k2so4+h2

m(h2so4)=0.25*98=24,5

n(h2so4)=24,5/98=0.25

m(h2)=0.25*2=0.5 г

5)о2+2so2=2so3

m прим=0.008/100*5=0,0004

m чист в-ва=0.0076

n(so2)=0.0076/64=0.0001

n(o2)=0.00005    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Символ химического элемента и его название.

II. Положение химического элемента в периодической системе элементов Д.И. Менделеева:

1) порядковый номер;

2) номер периода;

3) номер группы;

4) подгруппа (главная или побочная).

III. Строение атома химического элемента:

1) заряд ядра атома;

2) относительная атомная масса химического элемента;

3) число протонов;

4) число электронов;

5) число нейтронов;

6) число электронных уровней в атоме.

IV. Электронная и электронно-графическая формулы атома, его валентные электроны.

V. Тип химического элемента (металл или неметалл, s-, p-, d-или f-элемент).

VI. Формулы высшего оксида и гидроксида химического элемента, характеристика их свойств (основные, кислотные или амфотерные).

VII. Сравнение металлических или неметаллических свойств химического элемента со свойствами элементов-соседей по периоду и подгруппой.

VIII. Максимальный и минимальный степень окисления атома.

Алхі́мія — це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними властивостями.В алхімії людина чи її окремі компоненти (свідомість, дух, душа, тіло, окремі енергії і т. п) розглядаються як субстанції, що мають особливі фізичні та хімічні властивості, і з ними здійснюються певні операції, що описуються мовою хімічних перетворень. Паралельно основній — хімічній — метафорі часто розвиваються інші символічні ряди.

В історії науки поняття «алхімія» вживається у двох значеннях:

рання форма дослідження природи,

рання філософська та спіритуальна дисципліна.

В обох випадках має місце поєднання елементів хімії, металургії, фізики, медицини, астрології, семіотики, містицизму, спіритуалізму та мистецтва як складових частин єдиної великої сили. Широкого практичного застосування алхімія зазнала у Межиріччі, Стародавньому Єгипті, Персії, Індії та Китаї, а також в Античній Греції та Римі, в Мусульманських цивілізаціях та у Європі аж до XIX ст. — у комплексному вивченні разом із філософією у школах, діапазоном за останні 2500 років.