Какой объём углекислого газа выделится при нормальных условиях в результате взаимодействия соляной кислоты мыссой 7, 3(г) и карбоната натрия? заранее всем за труд и старание : *: *: *: *))

2hcl+ na2co3= co2+ h2o+ 2nacl

ню( hcl)= 0,2 моль

ню(co2)= 0,1

v(co2)= 0,1 моль* 22,4л\моль= 2,24 л

 

Класифікація і номенклатура неорганічних сполук

Речовини поділяються на прості і складні. Прості речовини складаються з атомів одного хімічного елементу, а складні – з атомів різних елементів. Складні речовини називаються хімічними сполуками.

Прості речовини поділяються на метали і неметали. До неметалів відносяться речовини, утворені атомами двадцяти двох хімічних елементів: Гідрогену, благородних газів, галогенів, Оксигену, Сульфуру, Селену, Телуру, Нітрогену, Фосфору, Арсену, Карбону, Силіцію, Бору. Усі інші хімічні елементи і їх прості речовини – метали.

Основними класами неорганічних – сполук є оксиди, гідроксиди (основи і кислоти) і солі.

Оксидами називаються складні речовини, що складаються із двох елементів, одним із яких є Оксиген. Майже всі хімічні елементи (за виключенням Гелію, Неону і Аргону) утворюють оксиди.

За хімічними властивостями оксиди поділяються на три групи:

– основні (Na2O, CaO, FeO, Fe2O3), утворюються тільки металами;

– кислотні (CO2, P2O5, SO2, SO3), утворюються неметалами і деякими металами, що проявляють високий ступінь окиснення (Mn2O7, CrO3 );

– амфотерні (ZnO, Al2O3, Cr2O3), які проявляють двоїсті властивості – основні і кислотні, утворюються амфотерними елементами.

Основні, кислотні і амфотерні оксиди називаються солетворними – мають властивість утворювати солі в результаті взаємодії з кислотами або основами.

Є невелика група оксидів, які не проявляють солетворних властивостей: CO, N2O, NO, SiO.

Оксиди можуть бути отримані, в основному, трьома

1. Безпосередня взаємодія простої речовини з киснем:

С + О2 → СО2; 2Са + О2 → 2СаО

2. Розкладання під час нагрівання оксигеновмісних сполук:

СаСО3 → СаО + СО2; 2Сu(NО3)2 → 2СО + 4NО2 + О2;

2Fе(ОН)3 → Fе2О3 + 3Н2О; Н2СО3 → СО2 + Н2О

3. Горіння складних органічних речовин:

СН4 + 2О2 → СО2 + 2Н2О

З точки зору фізичних властивостей оксиди бувають газоподібними (CO2, SO2, SO3, NO ); рідкими (N2O3, N2O4, Cl2O7 ); і твердими (всі основні і амфотерні оксиди, Р2О5 та ін.).

Окрему групу оксигеновмісних сполук елементів складають пероксиди. Їх розглядають як солі пероксиду Гідрогену Н2О2, що проявляє слабкі кислотні властивості. Наприклад: пероксид натрію Nа2О2 (перокси – назва групи –О–О–, структурна формула цього пероксиду Nа–О–О–Nа), ВаО2. Ступінь окиснення Оксигену в пероксидах – -1, валентність –ІІ.

уксусную кислоту применяют для получения лекарственных и душистых веществ, как растворитель (например, в производстве ацетилцеллюлозы, ацетона). она используется в книгопечатании и крашении

уксусная кислота используется как реакционная среда для проведения окисления различных органических веществ. в лабораторных условиях это, например, окисление органических сульфидов пероксидом водорода, в промышленности  - окисление пара-ксилола кислородом воздуха в терефталевую кислоту.

поскольку пары уксусной кислоты резким раздражающим запахом, возможно её применение в медицинских целях в качестве замены нашатырного спирта для выведения больного из обморочного состояния. свойства уксусной кислоты меняются в зависимости от содержания в ней воды. в связи с этим многие века ошибочно считали, что кислота из вина и кислота из ацетатов на самом деле являются двумя разными веществами. идентичность веществ, полученных различными способами, была показана xvi века андреа либавиусом (нем.  andreas libavius) и французским пьером августом адэ (фр.  pierre auguste adet )