нертні гази — це гази, які є зазвичай хімічно інертними (нереактивними) і в умовах заданої хімічної реакції не беруть участі в її перебігу. Зазвичай до інертних газів належать азот, вуглекислий газ, благородні гази, гексафторид сірки та ін. Інертні гази відзначаються великим значенням негативної ентальпії утворення. Вони є без запаху та неядовиті. Благородні гази також часто не реагують з багатьма речовинами і історично їх називали інертними газами. Проте у ширшому розумінні є також і інші інертні гази, які зазвичай використовуються для уникнення небажаних хімічних реакцій, що погіршують зразок. На відміну від благородних газів, інертний газ не обов'язково є елементарним і часто є газом, сполукою із декількох елементів. Багато хімічних реакцій вимагають їх проведення в атмосфері інертного газу через те, що кисень та водяна пара, що містяться у повітрі, можуть перешкоджати і утворювати небажані побічні продукти. Використання конкретного інертного газу пристосовується для конкретних умов. Наприклад азот, як інертний газ може бути використаний при паянні, а при використанні зварювання металів при високій температурі він може вступати у небажану реакцію, тому його заміняють на дещо дорожчий аргон, який як благородний газ і при високій температурі є інертним. Інертні гази застосовують для прополоскування місць у посудинах, де можуть нагромаджуватися залишки горючих газів, для їх видалення, у випадку коли кисень повітря може утворювати з цими рештками горючі суміші. При витіснені кисню із атмосфери, що оточує певні процеси, наприклад плавки металів, інертні гази запобігають горінню, вибухам, запалюванню.
Объяснение:
11 - 11.11%
12 - 5%
21 - Воды у нас пять шестых: 33.33 × 5 = 166.67 грам
Соли у нас одна шестая: 33.33 ≈ 33.34 грама (200 - 166.67)
Объяснение:
11 Массовая доля находится по формуле:
(m(вещества) ÷ m(раствора)) × 100%
Нам известно, что масса раствора 225 грам, а масса соли - 25 грамм.
Следовательно ω(соли в растворе) = 25 ÷ 225 × 100% ≈ 11.11 %
12 Аналогично соли 300 грам, раствора 15 грам и ω = (m(вещества) ÷ m(раствора)) × 100%, то есть ω = 15 ÷ 300 × 100% = 5%
21 Очень важно понимать, что эта задача отличается от предыдущих, так как нам дана ω(соли) = 20% и масса всего раствора.
∑m (сумма масс или масса раствора) = m(соли) + m(воды)
Также нам известно, что масса соли относится к массе воды как 1 к 5, ведь 1 ÷ 5 = 0.2 (это и есть искомые 20% соли в растворе)
Теперь мы 200 делим на шесть: 200 ÷ 6 ≈ 33.33
Воды у нас пять шестых: 33.33 × 5 = 166.67
Соли у нас одна шестая: 33.33 ≈ 33.34 (200 - 166.67)
Примечание:
Если дана только масса раствора и соли в нём, то ω находим по формуле.
Если дана масса воды, соли и раствора, с которыми произвели действия: осушили, смешали, разбавили - одного действия будет недостаточно.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
fecl3 + 3agno3 = fe(no3)3+3agcl
pb(no3)2+k2s=pbs+2kno3
al2(so4)3 + 3ba(no3)2 = 3baso4↓ + 2al(no3)3
3 cacl2 + 2 na3po4 = 6 nacl + 1 ca3(po4)2
na2s + 2hcl = 2nacl + h2s
(nh4)2so4 + koh =
k2co3 + h2so4 = k2so4 + h2o + co2
ba(hco3)2 + h2so4 =
al2o3 + koh (избыток) =
sio2 +4naoh=na4sio4 + 2h2o
nahco3 + hcl =nacl+h2co