1. h₂co₃ + 2naoh = na₂co₃ + 2h₂ o 2h⁺ + co₃²⁻ + 2na⁺ + 2oh⁻ = 2na⁺ + co₃²⁻ + 2h₂o 2h ⁺ + 2oh⁻ = 2h₂ o обратимая реакция. 2. cu(oh)₂ + 2hcl = cucl₂ + 2h₂o cu(oh)₂ + 2h⁺ + 2cl⁻=cu²⁺ + 2cl⁻ +2h₂o cu(oh)₂ + 2h⁺ =cu²⁺ +2h ₂ o обратимая реакция. ps: по поводу обратимая или не обратимая во втором случае могу ошибаться. удачи! : -)
D-posilochka
20.10.2022
Процес розчинення – це взаємодія частинок розчиненої речовини з молекулами розчинника, який супроводжується виділенням або поглинання теплоти.
Голандський хімік Я. Х. Вант-Гофф і німецький хімік В. Оствальд довели дифузію газів. Шведський учений С. А. Арреніус (1859 – 1927) довів наявність фізичного процесу дифузії у розчинах. Підтвердженням цього є рівномірне забарвлення розчинів під час розчинення забарвлених речовин.
Дифузія купрум (ІІ) сульфату Рис.18. Дифузія купрум (ІІ) сульфату. Д. І. Менделєєв створив хімічну теорію розчинів. Згідно з цією теорією під час розчинення утворюються сольвати – нестійкі хімічні сполуки розчиненої речовини з розчинником (у разі водних розчинів – гідрати). Особливо схильні до гідратації йони. Йони приєднують полярні молекули води, в результаті утворюються гідратовані йони. Багато з таких гідратованих йонів неміцні й легко розкладаються.
Якщо, наприклад, кухонну сіль помістити у воду, то можна помітити, як маса твердої речовини поступово зменшується. У процесі розчинення молекули води притягуються своїми негативними полюсами до позитивно заряджених йонів натрію, а позитивними полюсами – до негативно заряджених хлорид-іонів. У результаті цього зв’язок між йонами в солі послаблюється й кристалічна решітка руйнується. У розчині утворюються тимчасові сполуки гідрат-іони Натрію та гідрат-іони Хлору.
1) fe(oh)2 + h2so4 = feso4 + 2h2o
10feso4 + 2kmno4 + 8h2so4 = 5fe2(so4)3 + 2mnso4 + k2so4 + 8h2o
fe2(so4)3 + 6naoh = 2fe(oh)3 + 3na2so4
2) 2k + 2h2o = 2koh + h2
2koh + h2so3 = k2so3 + 2h2o
k2so3 + ba(no3)2 = 2kno3 + baso3
3) sio2 + na2o = na2sio3
na2sio3 + ca(no3)2 = 2nano3 + casio3