Напишите сочинение по пословице вежливости открываются все двери. можно еще по этой пословице конь познается в скачке, а человек в делах.

Смысл пословицы: "вежливости открываются все двери" заключается в том,что если быть вежливым и добродушным,то люди к тебе потянутся.дари добро людям,будь вежлив,будь умнее и ты добьешься много в жизни!

Національне і глобальне в сучасній культурі

На сучасному етапі розвитку, напевне не знайдеться сфери суспільного

життя, котре не зазнало би впливу процесу глобалізації. І культура не є

винятком. Глобальні соціальні реалії нівелюють кордони національних

культур, їхні релігійні,політичні та етнічні традиції. З огляду на це теоретики

глобалізації задають слушне запитання – чи призведе прогресуюча

гомогенізація культур до їх сплаву в « глобальну культуру», або локальні

культури залишаться, зміниться лише контекст їхнього існування. Відповідь

на це запитання предпологає з’ясувати, що саме розуміється під глобальною

культурою. Отже мета нашої статі проаналізувати науковий дискурс з

особливостей становлення та існування глобальної культури.

Дослідження з даної проблематики викладені в працях таких вчених як

Аппадурай А., Бергер П., Гідденс Е., Ірхін Ю., Неклесса О., Робертсон Р.,

Смит Е.,Спайбі Т., Хантінгтон С.

В рамках статті ми зробимо короткий огляд двох протилежних концепцій

світової наукової дискусії з приводу глобальної культури. Представники

першого напряму ( Бергер П., Робертсон Р.,Спайбі Т.,Хантінгтон С.)

розглядають феномен глобальної культури як органічне следствие

універсальної історії людства, вступившего в 15 сторіччі в епоху

глобалізації, яка в свою чергу сприймається як процес стискання світу, його

перетворення в єдину соціокультурну цілісність[]. Один із засновників цього

підходу Робертсон Р. вважав, що глобалізація має декілька вимірів і один з

них це культурний, який в сутності є процесом світової експансії

стандартних символів, естетичних і поведінкових патернів, що продукуються

західними ЗМІ та транснаціональними корпораціями.[]Яскраво ілюструє цей

процес відверте висловлювання американського історика Стила Р.

«Культурний тиск за до Голлівуду та Макдональдсів відчутний у

кожному куточку світу, і цей тиск підриває інщі суспільства. Відрізняючись  

від інших загарбників, нас не задовольняє підлеглість всіх – ми наполягаємо

на тому, щоб вони стали схожими на нас.»[] Бергер і Хантінгтон прямо

заявляють, що глобальна культура американська за своєю ґенезою та

сутністю, але вона не пов’язана з історією США. Головним фактором її появи

та розповсюдження є англійська мова. Вони виділяють в ній два рівні

функціонування – елітарний та популярний. Елітарний рівень представлений

практиками,ідентичністю, віруваннями та символами міжнародного бізнесу

та клубами міжнародних інтелектуалів. Популярний рівень – це культура

масового вжитку. []

Спайбі Т. виділяє істотні частини без яких американська культура не

змогла би стати «першою всесвітньою, дійсно глобальною культурою»[] Це

передусім еволюція засобів комунікації – від вітрильних судів до розробок в

області аеронавтики; від електричного телеграфу до Інтернету; від радіо до

телевізійного і супутникового мовлення.

Принципово іншої позиції дотримується Сміт Е. Соціокультурна динаміка

образу глобальної культури трактується ним, як історія формування

ідеологічної парадигми культурного імперіалізму – тобто поширення

національних сентиментів та ідеологій до вселенських масштабів,

нав’язування їх в якості всезагальних цінностей та досягнень всесвітньої

історії.[] Тобто відбувається культурна експансія. В цьому контексті Ірхін Ю.

визначає характерні риси цієї експансії:

1.перенесення образу життя та орієнтації;

2.розповсюдження західної культури як універсальної, котра виключає інші

види культури;

3.бажання досягнути культурного внедрения політичних і інщих цілей;

4.однобічний поток інформації від «центру» до «перефирії»

5.формування в залежних країнах прозахідної культурної еліти, яка повинна

слугувати фундаментом належного впливу.

Головною перепоною для цієї експансії є історично закріплені національні

культури. «Одне слово, безчасова глобальна культура не відповідає поточним

потребам і не навіює спогадів. Якщо пам’ять — чільний момент в

ідентичності, ми не можемо побачити ні глобальної ідентичності в розвитку,

ні прагнень до неї, ані жодної колективної амнезії, яка б до замінити

наявні «глибокі» культури космополітичною «поверхневою» культурою.

Остання залишається мрією небагатьох інтелектуалів. Вона не зачіпає жодної  

струни серед величезної маси людей, поділених на звичні спільноти за

класом, статтю, регіоном, релігією і культурою».[]Концепція Сміта Е.

націлена на розвінчання авторитетного наукового міфу сучасності про

історичність феномену глобальної культури,органічність її структури та

функцій.[]

Объяснение:

Термины:

Культурна глобалізація – це

процес формування єдиної загальнолюдської (планетарної, всесвітньої)

культури як результат реалізації визначально закладених у ній

глобалізаційних тенденцій або втягнення культур у всезагальний вир

глобалізації.

Глобальна культура - культура, породжена загальним процесом

глобалізації.

Глобалізація – об’єктивний процес утворення все більш

масштабної і багатоманітної системи зв’язків між людьми та їх спільнотами,

глобальна цивілізація, у якій виявилася тенденція до об’єднанню у цілісну

глобальну культуру, виявилася розколотою на суперечливі культури, нації,

держави, раси, економічні об’єднання, релігійні конфесії

Думка:

Глобалізація в культурній сфері відображає два крайні суперечливі

процеси: з однієї сторони, вона відкриває більш широкий доступ до

цінностей національних культур, сприяє їх взаємозбагаченню і не відміняє

національної самобутності.

P.S.

Если не трудно, оцените мой ответ и при желании поставьте лайк, буду рад любой активности :^