Почему пьеса "гроза" именно драма, а не трагедия? (только понятно объясняйте )

в обоих жанрах присутствует трагическая смерть или убийство героев.

но

драма - жанр,в котором исследуется философская или социально-бытовая проблематика.

трагедия - неразрешимый конфликт героя-идеолога с обществом приводит его к смерти.

 

в "грозе" мы видем катерину,которая трагически погибает. но она не пытается донести свою идеологию до мира( у нее вообще нет идеологии), она пассивно ждет наступления лучшей жизни,ничего для этого не предпринимая.

 

В деревню Новая, к старухе Агафье Журавлевой приехал сын в отпуск. Приезд на такси и с большим количеством чемоданов и подарков, это действо наблюдало все деревенское население. Как водится, вечером все население обсуждало новости. Приехавший сын, Константин Иванович Журавлев кандидат, его жена Валентина, тоже кандидатка, дочка – школьница.

В деревне жил Глеб Капустин, сорока лет, любитель почитать и поэкзаменовать приезжих. Так уж сложилось, что среди выходцев из деревни, было множество достойных людей. Военный, врач, летчики, даже один корреспондент. По вечерам, местные жители приходили в дом к приезжим пообщаться. Глеб приходил, слушал разговоры приехавших гостей, задавал во и потом «срезал» их. Для местных мужиков это стало своеобразным развлечением, наблюдать, как Глеб Капустин расправляется с гостями.

Так и в этот раз. Мужики пришли к Капустину, забрали его и всей гурьбой направились во двор к Журавлевым. Гостеприимные Журавлевы накрыли стол и вот все началось. Поначалу прислушивались к хозяину дома, но посматривали на Капустина и ждали, когда он начнет.

Наконец Капустин собрался с мыслями и начал задавать во На первые, как он относится к проблеме шаманизма, Константин Иванович пытался отвечать, затем с шуткой уклоняться. Начал развивать мысль, затем сбитый с толку новыми во Глеба о Луне, позвал на жену. Валентина молча наблюдала за происходящим, даже не пытаясь возражать.

Особо не понравился Капустину взгляд Константина Ивановича, брошенный на жену. Он вроде бы спрашивал, ну что с ним будешь делать. А Капустина уже было не остановить, он не давал никому и слова сказать, обвиняя всех достигших чего-то в жизни в отрыве от своих корней и зазнайстве. Мораль рассказа состоит в том, что вот такие Капустины, нахватавшись поверхностных знаний, считают себя ровней и могут унижать и оскорблять людей. Жестокость и зависть по отношению к другим, имеющим достижения людям, не дает им самим развиваться, а только вот так демонстрировать свои «познания».

Источник: План рассказа Срезал Шукшина

Чоловік, у свою чергу, намагається переконливо довести «дурній» пані Журден, що його стосунки з аристократами, а саме з графом Дорантом, наближають звичайного міщанина до світу аристократів. Скоріше за все, пан Журден каже про це щиро, оскільки він вірить у те, що Дорант дійсно допомагає йому досягти бажаного. Розумна людина, він перетворюється на дитину, у захваті позичає графові великі гроші, які той не збирається ніколи йому повертати. Справедливі докори дружини, яка каже про графа, що «він робить тобі послуги, він ласкавий до тебе, але за те ж він і грошенята в тебе позичає», незвичайно дратують пана Журдена. Він на свою користь тлумачить поведінку графа, бачить лише те, що хоче бачити. Тверезий погляд пані Журден на речі, її відвертість певною мірою контрастують із поведінкою чоловіка, який іноді повністю відривається від реальності. Ми можемо припустити, що саме така дружина завжди була потрібна панові Журденові: їхній здоровий глузд допоміг подружжю нажити багатства, вони чудово доповнюють одне одного. Пані Журден постійно знущається з чоловіка, вона не приховує свого негативного ставлення до його «витівок». Гострий язик дружини, її вміння помітити правду, назвати цю правду правдою сприймаються паном Журденом як суцільна неповага до нього та його шляхетних знайомих, і така поведінка дружини також дратує її свавільного чоловіка. Але не можна не визнати, що саме дружина не дає чоловікові остаточно з’їхати з глузду, саме вона оберігає його від остаточного «божевілля» через бажання стати «справжнім» аристократом! Взагалі ж образ пані Журден приваблює тим, що ця жінка постає в комедії своєрідним уособленням здорового глузду, народної мудрості, навіть, можна сказати, демократизму — тут треба згадати її стосунки з Ніколь, коли господарка й прислужниця об’єднуються проти безглуздої поведінки пана Журдена. Можна припустити також, що у стосунках з дружиною, у чварах з нею ми бачимо справжнього пана Журдена, і саме такий пан Журден викликає до себе симпатію, тому що це — хоча і дещо брутальна, але водночас розумна, жива людина, тому що її поведінка, її вчинки є природними для неї. Поведінка пана Журдена під час його сварок з дружиною засвідчує близькість його до народу, демонструє природний гумор і кмітливість героя, тверезість поглядів на життя. Саме ці якості він втрачає, коли — як йому здається — потрапляє до світу аристократів.

З до образу пані Журден драматург дає нам можливість побачити справжнього пана Журдена, дружину якого можна — умовно — вважати віддзеркаленням свого чоловіка. Образ прислужниці Ніколь — це доволі вдало створений Мольєром жіночий образ типового «слуги з комедії». Передбачається, що в комедіях дотепні й розумні слуги частогусто вміло «спрямовують» дії господарів відповідно до власних матеріальних інтересів, тобто, господарі й слуги фактично міняються місцями. Поведінка Ніколь переконує нас, що вона належить саме до таких «слуггосподарів». Крім того, Ніколь вирізняється спроможністю своєчасно «поставити на місце» пана Журдена, її численні зауваження й докори завжди доречні й дотепні, тому відповісти господареві нічого. Навіть сам пан Журден визнає певну перевагу Ніколь у словесних перепалках: «Ой, Ніколь, гляди! Ну й служниця ж у нас селючка, а така гостра на язик!» Ніколь, як воно і має бути в комедії, завжди підтримує пані Журден в її рішучих виступах проти примх чоловіка, вона робить все, щоб до хазяйці «напоумити» схожого на малу дитину чоловіка. Також вона дотепно і самовіддано допомагає дочці пана Журдена Люсіль одружитися з коханим, не забуваючи, звісно, про своє особисте щастя. Блискучі діалоги закоханих пар, під час яких глядач бачить гаму почуттів, їхню блискавичну зміну, підтверджують: Ніколь завжди зможе належним чином відстояти інтереси «жіночої половини» родини Журден, оскільки насамперед вона зацікавлена в тому, щоб все в цьому будинку відбувалося за її сценарієм… Зрозуміло, що пан Журден може багато погрожувати Ніколь, що він і робить постійно, але господар ніколи не «перебалакає» прислужницю, тому він постійно буде «пасти заднього» у стосунках з людиною, яка начебто повністю залежить від нього. Доцільно звернути увагу школярів на те, що в розмовах з Ніколь пан Журден помітно втрачає начебто притаманну йому брутальність, хоча, на перший погляд, він досить серйозно погрожує прислужниці. Проте загрози залишаються лише загрозами, а Ніколь досягає свого за будьяких умов. Навіть тоді, коли отримує ляпасу від пана Журдена, вона встигає почути те, що потрібно почути, передати ці слова пані Журден і — разом з нею — створити план, виконання якого відповідає її власним інтересам. її змова з пані Журден щодо «подвійного одруження» підтверджує, що ці жіночі образи допомагають зрозуміти справжнє становище пана Журдена у власному будинку.