Вопросы по произведению "кладовая солнца" правда ли , что в образе собаки травки скрывается правда жизни? случай в лесу.что нового вы узнали о детях? заранее : )

Антипыч, хозяин травки, говорил, что надо жить по правде. а правда заключалась в том, что собака и ее хозяин жили друг для друга.  правду эту антипыч обещал рассказать, но и наказывал искать правду самим.  человек всю жизнь постигает правду в суровой борьбе за любовь к людям, к окружающему миру, к природе.  к правде каждый приходит только через собственный опыт, конкретные дела и действия.  поступки людей определяют: с одной стороны - любовь к ним, с другой - эгоизм к ним же. правда антипыча состоит из борьбы за любовь, чтобы в суровых испытаниях не озлобиться, не превратиться в дикого зверя, выжить. в любых испытаниях остаться человеком, который бескорыстно дарит окружающим любовь, доброту, тепло, свет. таким является антипыч для людей.  - была ли открыта "кладовая" для антипыча? (да. разумно распоряжался он богатствами. брал в меру. оберегал, сохранял лес. передал правду по наследству. ) - что значит овладеть правдой антипыча? (значит, любить природу, слиться с нею, бескорыстно беречь ее, а значит любить родину. ) - где в произведении мы читаем строки о полной гармонии, слитости человека с природой? ("бывает наклонишься в лесу к тихой заводи ручья и там, как в зеркале, увидишь - весь - то человек, большой, прекрасный: и так он прекрасен там, в зеркале, со всею природой, с облаками, лесами, и солнышко там внизу тоже садится: ".) 

Письменник-фантаст, народився в Нью-Йорку в 1928 році. Він рано навчився читати і з дитинства мріяв стати письменником. Вже перші фантастичні оповідання, які друкувалися в журналах, подобалися читачам, і редактори з нетерпінням чекали нових. Розповіді Шеклі виділяються невичерпною фантазією, тонким гумором, неординарними фантастичними сюжетами. У 2005 році письменник побував на Україні, чим порадував численних шанувальників його творчості. На жаль, в грудні цього ж року Роберт Шеклі після важкої хвороби пішов з життя, залишивши незавершеними багато творчих планів.

В оповіданні «Запах думки» Шеклі показує аварійну ситуацію в космосі, коли поштовий корабель здійснює вимушену посадку на першу-ліпшу планету, в атмосфері якої достатньо кисню для дихання людини. Кожна незнайома планета загрожує людині як невідомої флорою, так і ворожою фауною. Пілот потерпілого аварію космічного корабля Лерой Кливі в очікуванні порятунку стикається на цій планеті з дивними звірами, що не мають ні очей, ні вух, але які якимось чином переслідують його. Кливі, нарешті, розуміє, що хижаки орієнтуються по «запаху» його думок.

Лерой Кливі зміг врятуватися лише завдяки силі свого розуму, так як людина, дійсно, істота розумна і може знайти вихід в екстремальній ситуації завдяки зусиллям волі і розуму. Кливі останнім зусиллям волі змушує хижаків відступити, представивши себе вогнем, який спалює все на своєму шляху. Ось він, порятунок! Але яке ж було його розчарування, коли дощ погасив весь вогонь. Виявляється, це наспів корабель порятунку, і, побачивши, що бушує пожежа, команда включила систему пожежогасіння . Рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку.

Сила розуму, сила волі, неординарне мислення, – ось що виділяє людину серед тваринного світу. Ці якості допомагають йому сконцентруватися і вижити в несприятливих умовах, а також вистояти в боротьбі зі стихіями.

Объяснение:

Благородство Онегина и его нравственная слепота видна в привычках героя. Он был благородным человеком. он понимал и чувствовал что правильно и что искренно. Любовь Тятьяны пробудила в нём лучшие качества. его волновала она. Но опыт предыдущих лет. отношения со многими женщина ми очерствили его душу. "В красавиц он уж не влюблялся, А волочился как-нибудь; Откажут - мигом утешался; Изменят - рад был отдохнуть. Он их искал без упоенья, А оставлял без сожаленья, Чуть помня их любовь и злость....." С другой стороны Татьянино письмо привело его в трепет: "Но, получив посланье Тани, Онегин живо тронут был: Язык девических мечтаний В нем думы роем возмутил;" Но, Евгению не нужна чистая любовь. он вроде как жалеет Татьяну. описывая ей перспективы их совместной жизни. рассказывая. как сложатся их отношения, как он от неё устанет. начнутся семейные неурядицы и брак их потерпит крах. Но в этой логической. казалось бы, речи, в его участии тут же снисхождение "К провинциалке". Он чувствует себя выше, умнее, лучше: " Учитесь властвовать собою; Не всякий вас, как я, поймет; К беде неопытность ведет"